| Дві частини одного роду ми живемо нашим розділеним життям
|
| Сто миль не так вже й далеко
|
| Незважаючи на карту нашого світу
|
| Планета з такою кількістю добрих намірів
|
| Грім порушує спокій, така сильна припливна хвиля
|
| Що ми можемо зробити, коли запитаємо себе, чому ми намагаємося
|
| Зима наближається
|
| Невидимі морозні сльози на моїй шкірі
|
| У чарівних мріях, якими ми живемо, коли відстань розлучає нас
|
| Як у казці, ми відлітаємо в ніч
|
| А коли зима закінчиться, ти знову будеш у моїх обіймах
|
| Як у казці, ми відлітаємо в ніч
|
| А коли зима закінчиться, ти знову будеш у моїх обіймах
|
| Мої руки… мої руки…
|
| Стати сильнішим, будучи на самоті
|
| Знаючи, що скоро ти повернешся додому
|
| Тоді ніщо на Землі не зможе нас розлучити
|
| І квітучий сад витре сльози з наших очей
|
| Як у казці, ми летимо в ніч
|
| Грім порушує спокій, така сильна припливна хвиля
|
| Що ми можемо зробити, коли запитаємо себе, чому ми намагаємося
|
| Зима наближається
|
| Невидимі морозні сльози на моїй шкірі
|
| У чарівних мріях, якими ми живемо, коли відстань розлучає нас
|
| Грім порушує спокій, така сильна припливна хвиля
|
| Що ми можемо зробити, коли запитаємо себе, чому ми намагаємося
|
| Зима наближається
|
| Невидимі морозні сльози на моїй шкірі
|
| У чарівних мріях, якими ми живемо, коли відстань розлучає нас
|
| Як у казці, ми відлітаємо в ніч |