Переклад тексту пісні Осеннее расставание - Стас Михайлов

Осеннее расставание (оригінал)

Этим поздним летом, потерял родную.
Никогда не встречу и не поцелую.
А когда на землю, лист последний ляжет,
Мне расскажет осень, про мою пропажу.
А когда на землю, лист последний ляжет,
Мне расскажет осень, про мою пропажу.
Никогда с тобою, не пройдем по парку,
Где нам что-то пели птицы спозаранку.
Где седая полночь нас к себе манила,
А потом плутовка нас с ума сводила.
Где седая полночь нас к себе манила,
А потом плутовка нас с ума сводила.
Ну, скажи мне осень, «Почему так вышло?».
Лишь печаль приходит и сидит чуть слышно.
А порой бывает, кто-то в дверь стучится,
А глаза открою, это мне лишь снится.
А порой бывает, кто-то в дверь стучится,
А глаза открою, это мне лишь снится.

(переклад)

Цього пізнього літа, втратив рідну.
Ніколи не зустріч і не поцілую.
А коли на землю, лист останній ляже,
Мені розповість осінь, про мою пропажу.
А коли на землю, лист останній ляже,
Мені розповість осінь, про мою пропажу.
Ніколи з тобою, не пройдемо по парку,
Де нам щось співали птахи зранку.
Де сива опівночі нас до себе манила,
А потім шахрайка нас розуму зводила.
Де сива опівночі нас до себе манила,
А потім шахрайка нас розуму зводила.
Ну, скажи мені осінь, «Чому так сталося?».
Лише сум приходить і сидить трохи чутно.
А часом буває, хтось у двері стукає,
А очі відкрию, це мені лише сниться.
А часом буває, хтось у двері стукає,
А очі відкрию, це мені лише сниться.