| Листва пожелтела, на землю упала.
| Листя пожовтіло, на землю впала.
|
| Красками грусти, трава заиграла.
| Фарбами смутку, трава заграла.
|
| Смотрю сквозь дождинки, в зеркальные лужи
| Дивлюся крізь дощі, в дзеркальні калюжі
|
| Осенней прохладой, весь город простужен.
| Осінньою прохолодою, все місто застуджене.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| А ветер бродяга, в дом постучался
| А вітер бродяга, в будинок постукав
|
| Двери раскрыл я, ты другом назвался.
| Двері відчинив я, ти другим назвався.
|
| Ветер ты видел, дальние дали,
| Вітер ти бачив, далекі дали,
|
| А что с моим сердцем, ты скажешь едва ли.
| А що з моїм серцем, ти скажеш навряд чи.
|
| Мне грустно, что снова, один засыпаю
| Мені сумно, що знову, один засинаю
|
| С надеждой на встречу я дни провожаю.
| З надією на зустріч я проводжу.
|
| Холодной осенней, порою ненастной
| Холодною осінньою, часом непохитною
|
| Я встречу тот ветер и ту что прекрасна.
| Я зустріну той вітер і ту прекрасна.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| А ветер бродяга, в дом постучался
| А вітер бродяга, в будинок постукав
|
| Двери раскрыл я, ты другом назвался.
| Двері відчинив я, ти другим назвався.
|
| Ветер ты видел, дальние дали,
| Вітер ти бачив, далекі дали,
|
| А что с моим сердцем, ты скажешь едва ли.
| А що з моїм серцем, ти скажеш навряд чи.
|
| А ветер бродяга, в дом постучался
| А вітер бродяга, в будинок постукав
|
| Двери раскрыл я, ты другом назвался.
| Двері відчинив я, ти другим назвався.
|
| Ветер ты видел, дальние дали,
| Вітер ти бачив, далекі дали,
|
| А что с моим сердцем ты скажешь едва ли.
| А що з моїм серцем ти скажеш навряд чи.
|
| А что с моим сердцем,
| А що з моїм серцем,
|
| А что с моим сердцем,
| А що з моїм серцем,
|
| А что с моим сердцем, ты скажешь едва ли… | А що з моїм серцем, ти скажеш навряд чи… |