| Я сиджу на краї це ніколи не застеленого ліжка
|
| стара гітара на колінах нова мелодія в моїй голові
|
| Ось вона стоїть у дверях і просто розчісує волосся
|
| це моя прекрасна муза в спідній білизні
|
| І якби я думав, я б подумав, слава Богу, де б ви не були
|
| для музи і цієї старої гітари
|
| такі часи такі солодкі й такі правдиві
|
| мислення — це останнє, що ви хочете зробити
|
| Коли я сиджу на краї цього старого брудного бару
|
| намагаючись вирішити деякі речі, не заходячи надто далеко
|
| І щоб заглушити голоси, які мене тримають
|
| на іншому кінці міста є муза сама
|
| І якби я думав, я б подумав, слава Богу, де б ви не були
|
| за весь віскі в цьому брудному старому барі
|
| Такі часи такі сумні, але такі правдиві
|
| Думати – це останнє, що ви хочете зробити
|
| Так, думати – це останнє, що ти хочеш робити
|
| Коли я сиджу на ліжку цієї лікарняної палати
|
| Просто проливши сльозу за нареченого і наречену
|
| і найменший голосок починає ревати й плакати
|
| це моя найкраща робота, якщо сьогодні я помру
|
| І якби я думав, я б подумав, слава Богу
|
| бо муза й диво тут, у моїх руках
|
| Такі часи такі солодкі та правдиві
|
| мислення – це останнє, що ти хочеш зробити
|
| Так, думати – це останнє, що ти хочеш робити
|
| Так, думати – це останнє, що ти хочеш робити |