| Я цього разу для вас заспіваю не про спецназу,
 | 
| А про професії сапера моя розповідь
 | 
| У залізних нервах, напруг до відмови
 | 
| Адже помилитися, можна в ній лише раз
 | 
| Про ту долю, що часто в не оповідей,
 | 
| Про монотонні будні, що не на показ,
 | 
| Про людей служачих Вітчизні за покликанням
 | 
| І часто ніби ангели, які бережуть нас.
 | 
| І на прикладі одного з офіцерів
 | 
| Я покажу вам, як важлива часом їх роль
 | 
| І від непоправних бід яких розмірів
 | 
| Рятує їх уміння, досвід і контроль
 | 
| Уральський хлопець, старший лейтенант піхоти
 | 
| В обіймах брехливої тиші, не наших гір
 | 
| Завжди серйозно підходив до своєї роботи
 | 
| І був у бригаді найкращий інженер-сапер
 | 
| І ось одного ранку завелися машини,
 | 
| І запихтіла в дим укутавшись броня
 | 
| Завили гусениці і занили шини,
 | 
| Сапери попереду у них гра своя
 | 
| І на шляху мобільної бойової колони
 | 
| Зі своєю групою відпрацювавши в унісон
 | 
| Фугас найпотужніший під зав'язку начинений
 | 
| Зламав старлів і вберіг увесь батальйон
 | 
| Я заспівав вам про святу військову частку,
 | 
| Про щоденну смертельну гру
 | 
| Про тих хто вибрав цей шлях за своєю волею
 | 
| І як творець в силах змінити долю
 | 
| Що нас веде часом темним коридором
 | 
| Не дозволяючи душам вирватися на світло
 | 
| І часто лише завдяки саперам,
 | 
| Солдат живим зустрічає наступний світанок.
 | 
| І часто лише завдяки саперам,
 | 
| Солдат живим зустрічає наступний світанок. |