| Я цього разу для вас заспіваю не про спецназу,
|
| А про професії сапера моя розповідь
|
| У залізних нервах, напруг до відмови
|
| Адже помилитися, можна в ній лише раз
|
| Про ту долю, що часто в не оповідей,
|
| Про монотонні будні, що не на показ,
|
| Про людей служачих Вітчизні за покликанням
|
| І часто ніби ангели, які бережуть нас.
|
| І на прикладі одного з офіцерів
|
| Я покажу вам, як важлива часом їх роль
|
| І від непоправних бід яких розмірів
|
| Рятує їх уміння, досвід і контроль
|
| Уральський хлопець, старший лейтенант піхоти
|
| В обіймах брехливої тиші, не наших гір
|
| Завжди серйозно підходив до своєї роботи
|
| І був у бригаді найкращий інженер-сапер
|
| І ось одного ранку завелися машини,
|
| І запихтіла в дим укутавшись броня
|
| Завили гусениці і занили шини,
|
| Сапери попереду у них гра своя
|
| І на шляху мобільної бойової колони
|
| Зі своєю групою відпрацювавши в унісон
|
| Фугас найпотужніший під зав'язку начинений
|
| Зламав старлів і вберіг увесь батальйон
|
| Я заспівав вам про святу військову частку,
|
| Про щоденну смертельну гру
|
| Про тих хто вибрав цей шлях за своєю волею
|
| І як творець в силах змінити долю
|
| Що нас веде часом темним коридором
|
| Не дозволяючи душам вирватися на світло
|
| І часто лише завдяки саперам,
|
| Солдат живим зустрічає наступний світанок.
|
| І часто лише завдяки саперам,
|
| Солдат живим зустрічає наступний світанок. |