| Зачекайте, зачекайте, я думаю, за миттю буду там
|
| Ви виглядали так, ніби вже спите, мрієте чи вмираєте
|
| Ну, я не можу розрізнити
|
| Ці дні, ті дні
|
| Усі ваші починання
|
| Вони стають вашими закінченнями
|
| Тож тепер Бог десь чекає на своїх дітей
|
| Посміхаючись, сміючись, доставляючи ваші краплі дощу
|
| Дияволе, ти впав у вогонь і свою гординю
|
| Люди, ми думаємо, що можемо перерости вас
|
| Поки я не знайду вас
|
| Тож я гуляю містами, сподіваючись, що знайду вас
|
| Спить, повзає, щоб я вас убив
|
| Люди, місця, я ще не знаю ваших імен
|
| Але я йду, завжди шукаю виходу
|
| Скажіть мені, коли знайдете
|
| Тож, будь ласка, почуйте мене, коли я скажу вам, скільки я
|
| Люблю тебе, потребую тебе, хочу бачити тебе живою
|
| Ви запитаєте, Остін, скажіть нам, що ви маєте на увазі
|
| «нічого», я кажу, «я просто хочу почути себе добре»
|
| Скажи мені, коли ти почуваєшся добре
|
| Але ми все ще намагаємося
|
| Я тягнусь до вас блискавично
|
| Я хочу обіймати тебе, але цей світ так приємний
|
| Я хочу утримати тебе, але ти не вічний
|
| Я хочу вийти на вулицю й взяти своїх на танці
|
| Я хочу вийти на вулицю та взяти свій злісний танець
|
| Гадаю, ми вийшли на вулицю і взяли свій злісний танець
|
| А тепер нічого не залишається, як сміятися
|
| А тепер нічого не залишилося |