Переклад тексту пісні Вера - Валерий Меладзе

Вера (оригінал)

К северу, к северу, к северу едет поезд ночной
Из глубинки в Москву.
Спит проводник, спят хмельные соседи,
Я все уснуть не могу.
Тускло горят фонари у дороги,
Где-то вдали завывает гудок.
Вот уже стало светать понемногу,
Пасмурный будет денек.

Вера, ты одна осталась у меня…
Вера, ты одна осталась у меня…

Будто бы счастье растет на чужбине,
Словно какой-то диковинный плод.
Ищет его вдалеке и поныне
Разный бедовый народ.

Вера, ты одна осталась у меня…
Вера, ты одна осталась у меня…

Еду, в душе уповая на Бога,
Поезд ползет, как по тонкому льду.
Если с ума не сойду по дороге,
Завтра же в церковь пойду.

Вера…
Вера…

Вера (переклад)

На північ, на північ, ніч огортає вагони — і мчить потяг мій
З околиць глухих до вершини Москви.
Проводир спить, і сп’янілі сусіди дрімають, мов тіні в імлі,
Я ж самотньо лишаюсь — не може заснути душа навісна.
Блідим золотом тьмяним по шляху ліхтарі догоряють,
Десь у далечині, крізь морок, кличе вовчий гудок.
Он вже ранок поволі, мов акварель, розливає світанок,
Сірий день — обіцяє печалі прозорий ковдрок.

Віро, ти одна несеш моє серце крізь ніч…
Віро, ти одна несеш моє серце крізь ніч…

Здається, щастя проростає на чужині — дикий, незнаний плід,
Мов райський овоч, що приховано висне на гілці вітрів.
Його шукають — у далечі, й досі —
Кожен, хто з бурями в душі свій шлях загубив.

Віро, ти одна несеш моє серце крізь ніч…
Віро, ти одна несеш моє серце крізь ніч…

Їду. В душі моїй — лиш молитва й надія на Бога,
Потяг повзе, наче по дзеркалу крихкому льоду.
Якщо в дорозі не втрачений розум — не згублю сліду,
Завтра, молячись, я перед іконами в храмі впаду.

Віро…
Віро…