Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Caro Luca, виконавця - The Zen Circus.
Дата випуску: 01.03.2018
Мова пісні: Італійська
Caro Luca(оригінал) |
Caro Luca, ti scrivo una lettera perché sono ancora un grande egoista |
Non scrivo per sapere come stai |
Piuttosto per fare i conti col mio passato |
E trovarci un po' di ispirazione |
Visto che il presente, per quanto agognato, sognato ed infine realizzato |
È comunque un po' già passato |
Quel mostro divora emozioni, me lo porto sempre dentro |
Ti sogno molto spesso, che non posso dire altrettanto |
Dei miei genitori o delle ragazze, ho ancora paura delle donne |
Ricordi? |
Ti dicevo che sono troppo forti |
Luca, che cosa è successo? |
Abbiamo vinto o abbiamo perso? |
I palazzi sono ancora là, ormai li han riverniciati |
Ed i pioppi sul viale hanno ancora polline a primavera |
Io lo adoravo, ma tu stavi male |
Io i ragazzi li vedo ancora |
Ma cosa conta vedersi, giusto per fare una cena? |
E chiedersi: «Ma tu Luca, alla fine l’hai più visto?» |
E allora che cosa è successo? |
Niente più sconto, soltanto consenso |
Qui costruiscono rotonde |
Le ragazze con cui esco |
Quando noi ci vedevamo erano forse appena nate |
Ma non è per questo che ti scrivo |
Non questo genere di stronzate |
Ti scrivo per sapere davvero il senso di tutto questo |
Tu che eri più intelligente, ma non cercavi il successo |
Piuttosto la verità, che per sua natura odia i riflettori |
Piuttosto la volontà di non veder più nessuno e tagliare i ponti |
La gloria è bastarda, per averla alla fine devi piacere a tutti |
Ma a tutti no, a noi tutti, Luca, non ci sono mai piaciuti |
(переклад) |
Любий Лука, я пишу тобі листа, бо я все ще великий егоїст |
Я пишу не для того, щоб дізнатися, як ти |
Скоріше розібратися зі своїм минулим |
І знайдіть у ньому якесь натхнення |
Так як сьогодення, яким би не було жаданим, мріяним і нарешті здійсненим |
Однак це трохи минуло |
Той монстр пожирає емоції, я завжди ношу його в собі |
Я мрію про тебе дуже часто, чого не можу сказати так багато |
Батьків чи дівчат я все ще боюся жінок |
спогади? |
Я ж казав, що вони занадто сильні |
Лука, що сталося? |
Ми виграли чи програли? |
Будівлі й досі там, наразі їх перефарбували |
А тополі на проспекті ще навесні мають пилок |
Мені це сподобалося, але ти був хворий |
Я досі бачу хлопців |
Але яке значення бачитись, аби просто пообідати? |
І запитайте себе: «А ти, Лука, зрештою, ти його знову бачив?» |
Так що трапилося? |
Більше ніяких знижок, лише згода |
Тут будують кругові розв’язки |
Дівчата, з якими я спілкуюся |
Коли ми побачили один одного, вони, можливо, тільки народилися |
Але не тому я вам пишу |
Не така фігня |
Я пишу вам, щоб дійсно знати значення всього цього |
Ти був розумнішим, але не шукав успіху |
Скоріше правду, яка за своєю природою ненавидить увагу |
Скоріше бажання більше нікого не бачити і різати мости |
Слава — сволота, щоб її врешті мати, треба всім догодити |
Але не всі, ми всі, Лука, ми ніколи їх не любили |