| Кожна мить — це дзеркало того, ким ми станемо
|
| Кожен погляд, який ми кинемо на цей світ, — це спогад
|
| Відчуйте землю, по якій ходимо, відчуйте повітря, яким дихаємо
|
| З часом, над простором
|
| Нам створено бути
|
| За правилами ми повинні літати
|
| Де ми належимо мріям
|
| Немає нічого надто далеко
|
| З волі тих
|
| Хто вірить у власне серце
|
| Нехай поб’є
|
| На подорожі життя багато разів будемо боротися зі своїми страхами
|
| Вони стукатимуть у двері, і вони будуть кричати з бажанням увійти
|
| Ми повинні відкрити ці двері, впустити їх, потанцювати з усіма
|
| Підніміть келихи та вболівайте за дружбу, яку ви завжди ігнорували
|
| З часом, над простором
|
| Нам створено бути
|
| За правилами ми повинні літати
|
| Де ми належимо мріям
|
| Немає нічого надто далеко
|
| З волі тих
|
| Хто вірить у власне серце
|
| Нехай поб’є
|
| Немає обмежень, щоб зупинити наш біг, якщо ми віримо (якщо ми віримо)
|
| Всередині вогонь, який горітиме, якщо ми допустимо вону
|
| Закрийте очі, відчуйте тепло, дозвольте йому втекти всередину
|
| З часом, над простором
|
| Нам створено бути (нам створено бути)
|
| За правилами ми повинні літати
|
| Де ми належимо мріям (ми належимо мріям)
|
| Немає нічого надто далеко
|
| З волі тих
|
| Які вірять у власне серце
|
| З часом, над простором
|
| Немає нічого надто далеко
|
| Від вас, якщо ви вірите
|
| З часом, над простором
|
| Нам створено бути
|
| За правилами ми повинні літати
|
| Де ми належимо мріям
|
| Немає нічого надто далеко
|
| З волі тих
|
| Які вірять у власне серце
|
| Нехай поб’є
|
| З часом, у просторі, ми маємо бути
|
| Нам створено бути |