| Мою душу відірвано від мене, і я стікаю кров’ю
|
| Моє серце, воно роздане, і я плачу
|
| Вся краса навколо мене зникає, а я кричу
|
| Я останній з великих китів і вмираю
|
| Минулої ночі я почув плач свого останнього супутника
|
| Гуркнув гарпунний пістолет, а потім я залишився сам
|
| Я думав про минулі дні, коли нас були тисячі
|
| Але я знаю, що скоро маю померти, останній левіафан
|
| Сьогодні вранці сонце зійшло, багряний край до північного неба
|
| Лід був кольору крові, а вітри — вони зітхали
|
| Я підвівся, щоб перевести дихання, це був мій останній
|
| З пістолета пролунав рев смерті, і тепер я закінчив
|
| І тому з початку часу на нас полювали
|
| Через океани, які були нашими домівками, нас переслідували
|
| Від ескімосів на каное до могутніх китобоїв
|
| І все одно ви проігнорували наші благання, ніхто не прийшов нас врятувати
|
| О тепер, коли ми всі пішли, не більше полювання
|
| Великий хлопець більше не , не варто нарікати
|
| Яка гонка буде наступною в черзі на забій?
|
| Слон чи тюлень, чи ваші сини й дочки?
|
| Мою душу відірвано від мене, і я стікаю кров’ю
|
| Моє серце, воно роздане, і я плачу
|
| Вся краса навколо мене зникає, а я кричу
|
| Я останній з великих китів і вмираю |