Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Полёт нормальный, виконавця - SharOn.
Дата випуску: 12.12.2017
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Полёт нормальный(оригінал) |
— Первый-первый, приём, как проходит полёт? |
— Полёт нормальный |
Чтоб запустить этот посыл, мне не нужен инвестор |
Прибавляй басы в сырых колонках на полную местность |
Взбудоражено приходом Солнце и лица нетрезвых |
С утреца закатаны в лучи морозного замеса |
И я с улыбкой прочитав на телефоне message |
Иду мимо ларьков, где синичьё стреляет мелочь |
Кроссовки режут снег, в наушниках играет Garage |
Город просыпается, лютый декабрь, холод, damage |
Под плотным капюшоном вихрем пролетают фразы |
И воспоминания тех дней, что разрывали в мясо |
Где вылетая с трассы, было похуй на опасность |
Молодость без ярких красок — Скотланд-Ярд без Фантомаса |
Где-то на выезде за паровозов, всем похуй: дожди или грозы |
Роза на шее и бешеный сектор взрывается вмиг адреналиновой дозой |
И сутки коматоза после в никуда отбросив |
Снова в гости, в эту колею безбашенных коррозий |
Куда меня время забросит? |
Тишина в вопросе |
Лето, осень, питерские дни, меня разбили оземь |
И я нашёл себя в который раз в апофеозе |
Чистоты и маргинальности, завис на нервном тросе |
Харэ елозить, ведь мгновений не вернуть обратно |
Ведь моё сердце и душа есть ядерный реактор |
Ты пытаешься его взорвать? |
Тогда взрывай эффектно |
Как от победы над Манчестером взлетает Энфилд |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я готов лететь, покуда не накроет тень |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я всё ближе, ближе, ближе к этой пустоте |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я готов лететь, покуда не накроет тень |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я всё ближе, ближе, ближе к этой пустоте |
Ещё один прыжок за куражом, судьба потерпит |
Сквозь тернии на импровизацию ставлю патенты |
Пора серьёзным быть, взрослеть, не те приоритеты |
Пустил по ветру я, видать, так что не жди ответа |
Привет, машина времени, верни меня обратно |
Во времена, когда каждый ребёнок мечтал стать космонавтом, |
Но я б довёл эту мечту до пьяного инфаркта |
И по факту у каждого из нас свой персональный автор |
Кто-то от него отдалён. |
А кто-то на контактах |
И в рядах людей бардак, но выглядит всё элегантно |
С высоты пера, что посылает мне несколько строчек |
Миллиарды солнечных лучей это и есть его почерк |
Порою заморочен я и почти обесточен |
Был от поведения друзей и блядских заморочек, |
Но я ловил за крылья этот мир безудержных лавин |
Что покрывали с ног до головы |
И я решил, что это навсегда, уж если говорить: «Пока» |
Всем мудакам. |
Пойми, братан, меня не взять в прокат |
Лучше с концами отпустить, чем дать в ответ пинка |
Подкована блоха, значит, у мастера рука легка |
Ну, а пока мороз и Солнце чудесного денька |
Я всё так же в чёрных кроссах согреваюсь на венках |
Иду туда, куда ведёт дорога в облака |
Ведь где-то там, наверняка, выход из тупика |
— Псих ненормальный! |
— Нормальный! |
Нормальный! |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я готов лететь, покуда не накроет тень |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я всё ближе, ближе, ближе к этой пустоте |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я готов лететь, покуда не накроет тень |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
И я всё ближе, ближе, ближе к этой пустоте |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
Ну, а пока полёт нормальный, нормальный, нормальный |
(переклад) |
— Перший-перший, прийом, як проходить політ? |
— Політ нормальний |
Щоб запустити це посилання, мені не потрібен інвестор |
Додай баси в сирих колонках на повну місцевість |
Схвильовано приходом Сонце і особи нетверезих |
З ранку закатані в промені морозного замісу |
І я з посмішкою прочитавши на телефоні message |
Іду повз кіоски, де синиче стріляє дрібниця |
Кросівки ріжуть сніг, у навушниках грає Garage |
Місто прокидається, лютий грудень, холод, damage |
Під щільним каптуром вихором пролітають фрази |
І спогади тих днів, що розривали в м'ясо |
Де вилітаючи з траси, було похуй на небезпеку |
Молодість без яскравих фарб — Скотланд-Ярд без Фантомасу |
Десь на виїзді за паровозів, усім похуй: дощі чи грози |
Троянда на шийку і скажений сектор вибухає вмить адреналіновою дозою |
І добу коматозу після в нікуди відкинувши |
Знову в гості, в цю колію безбаштових корозій |
Куди мене час закине? |
Тиша у питанні |
Літо, осінь, пітерські дні, мене розбили на землю |
І я знайшов себе вкотре в апофеозі |
Чистоти та маргінальності, завис на нервному тросі |
Харе елозити, адже миттєвостей не повернути назад |
Адже моє серце і душа є ядерний реактор |
Ти намагаєшся його підірвати? |
Тоді вибухай ефектно |
Як від перемоги над Манчестером злітає Енфілд |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І готовий летіти, поки не накриє тінь |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І я все ближче, ближче, ближче до цієї порожнечі |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І готовий летіти, поки не накриє тінь |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І я все ближче, ближче, ближче до цієї порожнечі |
Ще один стрибок за куражем, доля потерпить |
Крізь терни на імпровізацію ставлю патенти |
Настав час серйозним бути, дорослішати, не ті пріоритети |
Пустив за вітром я, мабуть, так що не чекай відповіді |
Привіт, машина часу, поверни мене назад |
У часи, коли кожна дитина мріяла стати космонавтом, |
Але я б довів цю мрію до п'яного інфаркту |
І за фактом у кожного з нас свій персональний автор |
Хтось від нього віддалений. |
А хтось на контактах |
І в рядах людей бардак, але виглядає все елегантно |
З висоти пера, що посилає мені кілька рядків |
Мільярди сонячних променів це і є його почерк |
Часом заморочений я і майже знеструмлений |
Був від поведінки друзів і блядських проблем, |
Але я ловив за крила цей світ нестримних лавин |
Що покривали з ніг до голови |
І я вирішив, що це назавжди, якщо говорити: «Поки що» |
Усім мудакам. |
Зрозумій, брате, мене не взяти в прокат |
Краще з кінцями відпустити, ніж дати у відповідь стусанка |
Підкована блоха, отже, у майстра рука легка |
Ну, а поки мороз і Сонце чудового дня |
Я все так же в чорних кросах зігріваюсь на вінках |
Іду туди, куди веде дорога в хмари |
Адже десь там, напевно, вихід із тупику |
— Псих ненормальний! |
—Нормальний! |
Нормальний! |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І готовий летіти, поки не накриє тінь |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І я все ближче, ближче, ближче до цієї порожнечі |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І готовий летіти, поки не накриє тінь |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
І я все ближче, ближче, ближче до цієї порожнечі |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |
Ну, а поки політ нормальний, нормальний, нормальний |