Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Пески, виконавця - SharOn.
Дата випуску: 26.07.2018
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Пески(оригінал) |
И мы не знали для чего нам это всё было нужно |
Ведь отношения — это тот рискованный эксперимент |
Где невозможно друг от друга ничего не требовать взамен |
Когда затянет жёсткий эндорфиновый замес |
Уже никак не успокоить в нас вселившихся демонов |
Разум белым ходоком лихорадочно лезет на стену |
От ежедневных разбирательств, кто кого кровожадней |
В этих типичных мелодрамах — это классика жанра |
В припадке ярости, в пламенных глазах сердцеедки |
Привычно разожгут желание пойти наперекор |
Её привычкам и транжирить свои нервные клетки |
На обоюдные предъявы и бессмысленный ор |
И вроде всё как у людей, но нихуя не по-людски |
Нас поглощают каждый день эти зыбучие пески |
Где бесполезно объяснять, и так ничё не объяснив |
Многозначительно молчать, пытаясь выбраться из них |
Но время завело в тупик — дальнейший спор неуместен |
Не фартануло ни в любви, не фартануло ни в мести |
Да всем плевать, кто победил — я снова стал неуловим |
Среди заблудших половин в этих угарах по-жести |
Время завело в тупик — дальнейший спор неуместен |
Не фартануло ни в любви, не фартануло ни в мести |
Да всем плевать, кто победил — я снова стал неуловим |
Среди заблудших половин в этих угарах по-жести |
Воспоминания — это разновидность некрофилии |
В шкафу скелеты томно ждут, пока меня переклинит |
На том моменте, где мы с ней под чёрным солнцем Сатаны |
Сплелись тентаклями и космос стал весьма ощутимей, |
Но после бури экстаза мы превратили оазис первичной страсти |
В болото лицемерия и грязи |
Когда распутаю клубок причинно-следственных связей |
И вдруг пойму, что ты права — добей меня эвтаназией |
Ведь депрессия не убьёт меня за все мои грехи |
Скорей прибавит мне того неуловимого шарма |
Что мне поможет эти мысли конвертировать в стихи |
Контрастировать с этим блядским, корпоративным ландшафтом |
И позабыть насколько сильно этот мир презираю |
На всё забить и так стремительно взмывать по спирали |
Паршивой суке — c’est la vie, и след оставить в сознании |
Другой затерянной звезды, что не погрязнет в тщеславии |
И мне б найти в себе те силы, что меня здесь удержат |
И все текстуры прогрузить в этом тумане безбрежном |
Остановилась планета под оглушительный скрежет |
И предлагает мне сойти, но я уже сумасшедший |
Время завело в тупик — дальнейший спор неуместен |
Не фартануло ни в любви, не фартануло ни в мести |
Да всем плевать, кто победил — я снова стал неуловим |
Среди заблудших половин в этих угарах по-жести |
Время завело в тупик — дальнейший спор неуместен |
Не фартануло ни в любви, не фартануло ни в мести |
Да всем плевать, кто победил — я снова стал неуловим |
Среди заблудших половин в этих угарах по-жести |
(переклад) |
І ми не знали для чого нам це все було потрібно |
Адже стосунки — це той ризикований експеримент |
Де неможливо один від друга нічого не вимагати натомість |
Коли затягне жорсткий ендорфіновий заміс |
Вже ніяк не заспокоїти в нас демонів, що вселилися. |
Розум білим ходоком гарячково лізе на стіну |
Від щоденних розглядів, хто кого кровожерливіший |
У цих типових мелодрамах — це класика жанру |
У припадку люті, в полум'яних очах серцеїдки |
Зазвичай розпалять бажання піти всупереч |
Її звичкам і транжирити свої нервові клітини |
На взаємні пред'явлення і безглуздий ор |
І начебто все як у людей, але нихуя не по-людськи |
Нас поглинають щодня ці хиткі піски |
Де марно пояснювати, і так нічого не пояснивши |
Багатозначно мовчати, намагаючись вибратися з них |
Але час завів у тупик — подальша суперечка недоречна |
Не фартануло ні в любові, не фартануло ні в помсті |
Та всім начхати, хто переміг — я знов став невловимий |
Серед заблудлих половин у цих чадах по-жесть |
Час завів у тупик — подальша суперечка недоречна |
Не фартануло ні в любові, не фартануло ні в помсті |
Та всім начхати, хто переміг — я знов став невловимий |
Серед заблудлих половин у цих чадах по-жесть |
Спогади - це різновид некрофілії |
У шафі скелети млосно чекають, поки мене переклинить |
На тому моменті, де ми з ним під чорним сонцем Сатани |
Сплелися тентаклями і космос став дуже відчутним, |
Але після бурі екстазу ми перетворили оазис первинної пристрасті |
У болоті лицемірства та бруду |
Коли розплутаю клубок причинно-наслідкових зв'язків |
І раптом зрозумію, що ти права — добий мене евтаназією |
Адже депресія не вб'є мене за всі мої гріхи |
Швидше додасть мені того невловимого шарму |
Що мені допоможе ці думки конвертувати в вірші |
Контрастувати з цим блядським, корпоративним ландшафтом |
І забути наскільки сильно цей світ зневажаю |
На все забити і так стрімко злітати по спіралі |
Паршивій суці — c'est la vie, і слід залишити в свідомості |
Іншої загубленої зірки, що не зануриться в марнославстві |
І мені б знайти в собі ті сили, що мене тут утримають |
І всі текстури провантажити в цьому безмежному тумані. |
Зупинилася планета під оглушливий скрегіт |
І пропонує мені зійти, але я уже божевільний |
Час завів у тупик — подальша суперечка недоречна |
Не фартануло ні в любові, не фартануло ні в помсті |
Та всім начхати, хто переміг — я знов став невловимий |
Серед заблудлих половин у цих чадах по-жесть |
Час завів у тупик — подальша суперечка недоречна |
Не фартануло ні в любові, не фартануло ні в помсті |
Та всім начхати, хто переміг — я знов став невловимий |
Серед заблудлих половин у цих чадах по-жесть |