Переклад тексту пісні Песенка о слесаре шестого разряда - Серёга

Песенка о слесаре шестого разряда (оригінал)

Крепкий плечистый и среднего роста,
родился в рабочем районе и рос там,
пацан, то, шо надо и слесарь-ударник,
он мирно трудился на одной из фабрик!
Работал в две смены, пахал шо есть мочи,
И однажды ночью пацан рабочий,
Усталый, голодный, но гордый собой,
Пешком возвращался к себе домой!
А дома ждал борщ и жена-дурнушка,
Потом пива кружка и перед сном порнушка!
В кармане получка и он справит подарки.
Жене и детям, но тут из-за арки,
Нарушил нахрапом его приятные мысли,
небритый детина, здоровый как гризли.
И спросил глухим голосом, будто сквозь вату:
Ну что, казёл, получил зарплату?
В квартале немало здоровых детин!
Но этот был зверь и к тому же не один,
Ваще их было трое, и все атлеты,
Упругие бицепсы, в руках кастеты!
Ну нет, не возьмете, позорные гады,
подумал слесарь шестого разряда.
Эх, жаль не со мной заводская братва!
И достал из широких штанов ключ на 32.
Ой, вы, ночи, тёмные ночи,
Не ходи в район рабочий,
Сиди-дома не гуляй,
А если вышел — не зевай!
Да я же местный, ребята, вы чё?
Возмутился слесарь и потряс ключом!
Атлеты в ответ лишь пожали плечами
И стали выписывать дички ногами,
А слесарь, он тоже ведь парень не промах,
Как выдаст вертуху в сандалях огромных,
Атлеты струхнули: а фиг его знает,
Пацан, как бывалый, ништяк заряжает!
А слесарь тут раз такой и ход конём!
И давай мочить главаря ключом!
И ваще обнажил заводские наколки!
И дрогнули в страхе позорные волки!
А он бьёт!
Бьёт!
Бьёт!
По болевым точкам!
Бьёт!
Бьёт!
По заточкам, по почкам1
И типа тикать собрались спортсмены!
А тут им навстречу ребята со смены!
Их было немного — ну где-то полцеха!
Бандитам — капэц, а рабочим — потеха!
И щёлкнул по фиксам размер сорок пятый!
Колбасьте бандитов, колбасьте, ребята!
Атлеты бежали, лишь пятки сверкали!
Ножи и кастеты в кусты побросали!
Такого конца они точно не ждали,
Чтоб парни рабочие их побеждали!

Песенка о слесаре шестого разряда (переклад)

Міцний плечистий і середнього зросту,
народився в робочому районі і рос там,
пацан, то, що треба і слюсар-ударник,
він мирно працював на одній із фабрик!
Працював у дві зміни, орав шо єсть сечі,
І одного разу вночі пацан робітник,
Втомлений, голодний, але гордий собою,
Пішки повертався до себе додому!
А вдома чекав борщ і дружина-дурненька,
Потім пива кухоль і перед сном порнушка!
В кишені отримування і він справить подарунки.
Дружині та дітям, але тут через арку,
Порушив нахрапом його приємні думки,
Неголений дитину, здоровий як гризлі.
І спитав глухим голосом, ніби крізь вату:
Ну що, казел, отримав зарплату?
У кварталі чимало здорових дітей!
Але цей був звір і до того ж не один,
Ваше їх було троє, і всі атлети,
Пружні біцепси, в руках кастети!
Ну, ні, не візьмете, ганебні роки,
подумав слюсар шостого розряду.
Ех, шкода не зі мною заводська братва!
І дістав із широких штанів ключ на 32.
Ой, ви, ночі, темні ночі,
Не ходи в район робітник,
Сиди-будинки не гуляй,
А якщо вийшов — не зевай!
Так, я ж місцевий, хлопці, що?
Обурився слюсар і потряс ключем!
Атлети у відповідь лише знизали плечима
І стали виписувати дички ногами,
А слюсар, він теж хлопець не промах,
Як видасть вертуху в сандалиях величезних,
Атлети злякалися: а фіг його знає,
Пацан, як бувавий, ніштяк заряджає!
А слюсар тут раз такий і хід конем!
І давай мочити ватажка ключем!
І ваще оголив заводські наколки!
І здригнулися в страху ганебні вовки!
А він б'є!
Б'є!
Б'є!
За больовими точками!
Б'є!
Б'є!
За заточками, за нирками1
І типу цокати зібралися спортсмени!
А тут їм назустріч хлопці зі зміни!
Їх було трохи — ну десь півцеху!
Бандитам - капець, а робітникам - потіха!
І клацнув по фіксах розмір сорок п'ятий!
Ковбасьте бандитів, ковбасьте, хлопці!
Атлети бігли, лише п'яти виблискували!
Ножі та кастети в кущі залишали!
Такого кінця вони точно не чекали,
Щоб хлопці робітники їх перемагали!