| Ми, як муза і ніч, шукаємо очима навпроти.
|
| Я напишу про тебе багато віршів, а ти забудеш про дні з сонцем,
|
| І так ми налагодимо коннект. |
| Ти до мене часто приходиш уві сні.
|
| Я тебе чекатиму, начебто зняли другу частину «Хатико».
|
| Та все що було до, не додумалися писати олівцем.
|
| Захотів так підстер гумкою, а так якось все прикро.
|
| Ну так гаразд ти че.
|
| Все минеться, особливо погане.
|
| Вітром понесе туди, де зовсім порожньо;
|
| Щоб нікому таке не випробувати на цій і іншій землі.
|
| Очікування зустрічі. |
| А ну втіки до мені.
|
| Іди і розкажи все що пропустив я мимо.
|
| Так, добре можеш не говорити, просто обійми.
|
| Мені цього з лишком достатньо.
|
| І це... Пробач мені.
|
| Приспів:
|
| Це нереально, це як бальзам.
|
| Реальна віртуальність, тут можна окуляри не знімати.
|
| Це нереально, це як бальзам.
|
| Реальна віртуальність, тут можна окуляри не знімати.
|
| Гірше за очікування тільки очікування.
|
| Хвилини — це загін ворогів солдатів.
|
| Настрій дуже негативний.
|
| Вони видихнуться швидше, ніж я.
|
| У мене є зброя сильніша за хлопців.
|
| Посіли мене туди десь порожньо.
|
| Вони не знайдуть мене і підуть з переможеним виглядом;
|
| Але переміг то я.
|
| Ніч собі хитрість. |
| Ну за то живий.
|
| І серце моє знову билося,
|
| Начебто в барабан бив музикант
|
| З 20 річним стажем і розвивався далі,
|
| Мелодію грав. |
| Друг, подяка.
|
| Віра заспівала вокалом високі ноти?
|
| І тут на виході вийшло нереальне щось.
|
| І я подумав і справді нереальне щось.
|
| Приспів:
|
| Це нереально, це як бальзам.
|
| Реальна віртуальність, тут можна окуляри не знімати.
|
| Це нереально, це як бальзам.
|
| Реальна віртуальність, тут можна окуляри не знімати.
|
| Це нереально, це як бальзам.
|
| Реальна віртуальність, тут можна окуляри не знімати.
|
| Це нереально, це як бальзам.
|
| Реальна віртуальність, тут можна окуляри не знімати. |