| Ти така строга, видно знаєш, багато чого, підійти до тебе нелегко,
|
| Погляд твій глибше пропасти, язик гостріший за лопату, ти несеш себе високо.
|
| Щопізно ввечері мені ніби робити нічого, за тобою йду я — і що?
|
| Ти все це знаєш, мене не помічаєш, і це, ти повір, несмішно.
|
| Я, сидячи на даху, не нижчий, не вище,
|
| Вирішив все давно, але є одне, але тобі все одно.
|
| Я, сидячи на даху, сто разів до тебе ближче,
|
| А ти, як на зло, не дивишся у вікно — тобі все одно
|
| Ти така розумна, як скелі неприступна, мені тебе ніяк не наздогнати,
|
| Стильна, висока, але все ж самотня, тобі це пора розуміти,
|
| Завтра все спочатку, як яхта біля причалу, я довго буду ввечері чекати,
|
| Ти знову з'явишся і навіть не оглянешся, я буду за тобою бігти
|
| Я, сидячи на даху, не нижчий, не вище,
|
| Вирішив все давно, але є одне, але тобі все одно.
|
| Я, сидячи на даху, сто разів до тебе ближче,
|
| А ти, як на зло, не дивишся у вікно — тобі все одно.
|
| Я, сидячи на даху, не нижчий, не вище,
|
| Вирішив все давно, але є одне, але тобі все одно.
|
| Я, сидячи на даху, сто разів до тебе ближче,
|
| А ти, як на зло, не дивишся у вікно — тобі все одно.
|
| Я, сидячи на даху |