Переклад тексту пісні Satanshimmel voller Geigen - Samsas Traum, Weena Morloch

Satanshimmel voller Geigen (оригінал)

Ich setze meine Irrfahrt fort,
Und woll’t mir doch das Leben nehmen!
Stattdessen trag' ich eine Last,
Das Wissen um ein Zauberwort,
Schlimmstes mit Schlimmen zu bezhmen!
Auf diesem Berge mach ich Rast,
Die Welt zu meinen Fen liegt:
Wo ist der Gott, der Gabriel besiegt?
Hier bin ich, denn wer sucht, der findet… Mich!
Voller Zuversicht!
Den Herrn der Fliegen!
Grliches Schauspiel, ich entsage meinen Blicken!
Ist es dafare nicht zu spt?
Dass ich die Lsung bin, hast Du es nicht begriffen?
Erst mu das Mitrauen unterliegen, Kronprinz der Ziegen!
Da ich den Himmel mit Dir pflgen kann,
Wie lange warte ich auf diesen Tag!
Dies ist ein Bann, die Versuchung ist so stark!
Dem Erzengel die Rache zu schenken,
Doch hr’nicht auf an Lilith, Lilith, Lilith zu denken!
Nenne mir den Preis!
bergib mir Deine Seele!
Kann ich dieses Opfer bringen?
Wei ich, ob aus dieser Kehle nicht nur Teufelsworte dringen?
Denn wer gibt mir die Gewiheit?
Kann Dich prompt auch jetzt verlassen!
Diese Brde, nein, auf Lebzeit mich unendlich wrd’ich hassen!
Ohne Gnade dieser Zwiespalt mich zerreit,
Der mir einerseits den Hoffnungsschimmer verheit
Und mir andrerseits das Hllenfeuer bringt!
Habe Gnade mit der Seele, die um Antwort ringt!
Die Hlle reit die Tore auf!
Der Seelentausch, mit List, nimmt seinen Lauf!
Gehorche deinem Drang
Nach Selbstaufgabe, Untergang!
Verzweifelt sind sie sehr leicht zu betren,
Die kleinen Helden hier auf Erden!
Sie pflegen sich gern zu vergessen,
Um Gromut daran zu ermessen!
Das Bse ist auf Seelenfang,
So treibe Deinen Leichtsinn schnell voran!
Ergib Dich deinem Zwang
Nach Selbstzerstrung, Leidensklang!
Ich hasse Dich!
Dein Blut, ich will es sehen, will es lecken,
Deine Seele will ich schmecken!
So entflamme Dich fare mich!
Oh Samuel, mein Samuel,
Lasse Dich nicht fallen!
Vergi nicht meine Worte,
Sie drfen nicht verhallen:
Da der eine fare den andren lebt,
Kein Opfer mut Du bringen!
Ich wei, da aus der Kehle dort
Verfhrungslgen dringen!
Oh Lilith, wie sehr liebe ich,
Ich mchte fare Dich sterben!
Niemals, das Feuer brennt die Trnen tot,
In Liebe ist kein Platz fare das Verderben!
Ich will Dir Frieden geben…
Ich sag’Dir Du sollst leben!
… Dich in den Himmel heben!
Ich sagte du sollst leben!
Ach htt’ich doch mehr Macht als durch den Tod mir nun ist zugeteilt,
Aus Fleisch und Blut wren meine Arme, an meiner Brust Dein Kopf verweilt!
Mein Herzschlag und ihr Halt, sie hielten Dich zurck und noch viel mehr!
Selbst blind und taub und ohne Mund, Du wtest, da ich wiederkehr'!
Nun gebe ich mich auf und falle tief,
Weil ich aus Liebe zu Dir fallen mu!
Fahre in mich, ein letzter Ku!
Fahre tiefer, tiefer, tief… !
berfalle meine Seele, Dir hab' ich sie verkauft!
Entreie mir die Rolle, den Spruch, den Du jetzt brauchst!
Mein Name unterzeichnet, mein Blut auf Pergament!
Ich hoffe, da ab heute die Menschheit mir gedenkt!
Dieser Pakt erfllt sich darin, da ich fortan mit Dir kmpfe
Und das Aufbegehren I’m Himmel bis zur Totenstille dmpfe!
Alle Wesen aus der Hlle unerschrocken uns beiseite stehn,
Dieser Aufstand schnell zerschlagen in Pein und Demut wird vergehn!
So da Lilith friedlich schlummert in des Paradieses Wolken
Und das Vergehen an der Gte, dieser Frevel sei vergolten
So entscheide Dich fare mich, Deine Bedenkzeit ist verronnen
Wenn Du mir jetzt Deine
Hand gibst, hat die Himmelsfahrt begonnen!
Ein Geist, der mich nicht kennt?
Ist der Triumph mir noch vergnnt?
Meine Augen Sind Die Sterne
Wenn es kalt wird um Euer Seelen Glanz
Ist es mein dunkler Geist, der Euer Fleisch verirrt!
Denn das Unwissende in Euch ist es,
Was Euch verleitet, mein zu sein!
Mein Herz ist die Sonne Die Sonne ist kalt!
Mein Augen sind die Sterne Die Sterne sind rot!
Meine Seele ist der Himmel Der Himmel ist leer!
Mein Krper sind die Menschen Die Menschen sind tot!
Wie gerne lauschte ich Deinen Gebeten zu abendlicher Stund'!
Ewig harrend unter Deinem Bett,
Wie die Engel der Sehnsucht,
Der Tod in meinen Armen!
Ha, die Liebe und er Tod sind mein:
Tte, was du liebst!
Oh Du, Deiner Seele Schmerz,
Gefangen I’m Sog der Liebe!
Ich wurde mehr geliebt, als jeder anderes gleichen,
Denn meines Mythos Licht brennt ewiglich!
Hinfort geworfen durch die Tore des berjenen,
Dunkelheit!
Mein Freund, komm', reiche ihr Deine Hand!
Ziehe sie hinein in das Reich der Saat der Trauer,
Lasse sie Frchte tragen am Strauche der Boshaftigkeit!
Lasse sie brennen am Baume der Vergeltung,
Hindurch der Lgen Tuch auf zu den Engeln der Liebe blicken:
Hindurch der Hlle Einsamkeit!
Brennen sollst Du in meines Herzen Glut!
La' eine Kerze brennen!

(переклад)

Продовжую свою одіссею
І ти хочеш забрати моє життя!
Натомість я ношу тягар
Знання чарівного слова
Щоб приборкати найгірше з гіршим!
Я відпочиваю на цій горі
Світ біля моїх ніг:
Де бог, який перемагає Габріеля?
Ось я, бо хто шукає, той знайде... Мене!
Повний впевненості!
Володар мух!
Жахливе видовище, відмовляюся від очей!
Чи не пізно?
Ви не зрозуміли, що я є рішенням?
Спочатку недовіра має піддатися, наслідний принц козлів!
Бо з тобою я можу плекати небо,
Як довго я чекав цього дня!
Це заклинання, спокуса така сильна!
помститися архангелу,
Але не переставай думати про Ліліт, Ліліт, Ліліт!
Скажіть ціну!
віддай мені свою душу!
Чи можу я принести цю жертву?
Чи знаю я, чи не просто слова диявола вириваються з цього горла?
Бо хто дає мені впевненість?
Можу негайно покинути вас!
Цей тягар, ні, я б безмежно ненавидів себе до кінця свого життя!
Цей розбрат розриває мене без пощади,
Хто, з одного боку, дає мені проблиск надії
А, з іншого боку, принеси мені Пекельний вогонь!
Змилуйся над душею, яка бореться за відповідь!
Пекло відчиняє ворота!
Обмін душею, з хитрістю, бере своє!
підкорись своєму спонуканню
Після самозалишення, падіння!
Відчайдушних їх дуже легко обдурити,
Маленькі герої тут, на землі!
Вони люблять забувати один одного
Щоб виміряти славу в цьому!
Зло полює за душами
Тож швидко проштовхуйте свою безрозсудність вперед!
Віддайся своєму примусу
Після самознищення звук страждання!
я ненавиджу тебе!
Твою кров, я хочу її побачити, хочу її лизати,
Я хочу скуштувати твою душу!
Тож розпалюйся, прощай мені!
О Самуїле, мій Самуїле,
Не дозволяйте собі впасти!
не забувай мої слова
Ви не повинні зникати:
Оскільки один тариф живе іншим,
Вам не потрібно йти на жертву!
Знаю, там з горла там
брехня спокуси вторгається!
О, Ліліт, як я люблю
Я хочу померти за тебе!
Ніколи, вогонь спалює сльози мертвими,
У коханні немає місця загибелі!
Я хочу дати тобі спокій...
Я кажу тобі, ти повинен жити!
... візьми тебе в рай!
Я сказав, що ти повинен жити!
Ах, якби я мав більше сили, ніж дала мені смерть,
Мої руки були б із плоті й крові, а твоя голова на моїх грудях!
Моє серцебиття та її утримання, вони стримували тебе та багато іншого!
Навіть сліпий і глухий і без рота ти знав, що я повернуся!
Тепер я здаюся і глибоко падаю
Бо я мушу тебе розлюбити!
Загнай мене, останній поцілунок!
Їдь глибше, глибше, глибше... !
напасти на мою душу, я продав її тобі!
Заберіть у мене роль, приказка, яка вам потрібна зараз!
Моє ім'я підписано, моя кров на пергаменті!
Сподіваюся, що людство згадає мене з сьогоднішнього дня!
Цей договір виконується тим, що відтепер я буду воювати з вами
І заглушити повстання на небі до мертвої тиші!
Всі істоти з пекла безстрашно стоять на нашому боці,
Це повстання швидко придушене болем і смирення загине!
Щоб Ліліт спокійно дрімала в хмарах раю
І злочин доброти, це безчинство буде відплачено
Тож вирішуйте проїзд зі мною, ваш час подумати про це закінчився
Якщо ти зараз даси мені свою
руку, вознесіння почалося!
Привид, який мене не знає?
Чи я все ще благословлений тріумфом?
Мої очі - зірки
Коли стане холодно, навколо твоя душа сяє
Хіба мій темний дух заблукав твою плоть!
Тому що це невіглас у вас
Що тебе спокушає бути моєю!
Моє серце сонце Сонце холодне!
Мої очі – зірки Зірки червоні!
Моя душа - рай Небо порожнє!
Моє тіло - це люди Люди мертві!
З якою радістю я слухав твої молитви у вечірні години!
Вічно чекає під твоїм ліжком
як ангели туги,
Смерть в моїх руках!
Ха, любов і смерть мої:
Роби те що любиш!
Ой ти, біль твоїй душі,
Потрапив на хвилю кохання!
Мене любили більше, ніж когось іншого
Бо світло мого міфу горить вічно!
Викинутий крізь ворота потойбіччя,
Темрява!
Друже, прийди, дай їй руку!
Втягніть їх у царство насіння скорботи,
Нехай приносять плоди на кущі зла!
нехай горять біля дерева відплати,
Подивіться крізь тканину брехні на ангелів любові:
Крізь пекло самотності!
Ти запалиш вугілля в моєму серці!
Нехай горить свічка!