| Я тридцять другий син короля
|
| Народився у нього за тридцять секунд
|
| Народився йому вночі ще молодим
|
| Народжена його з двома бровами І це все, що я вдягала
|
| Коли я прокинувся, дивлячись на світ
|
| Моя мама була біля могил королев
|
| Але зовсім не секс-машина
|
| Їй подобалося підтримувати своє тіло в чистоті, чистоті
|
| Вважав світ досить непристойним
|
| Але вона пішла у свою кімнату
|
| І ми залишаємося зовсім чужими
|
| І побачивши мене, вона страшенно сумувала
|
| І доторкнутися до мене зробило її жахливо сумною
|
| І побачити мене зробило її жахливою
|
| І доторкнутися до мене зробило її жахливою
|
| Я тридцять другий син короля
|
| І все, що потрібно — це тридцять секунд
|
| Але розпещеним маленьким принцом я не був
|
| Мав покоївку та камерний горщик
|
| І ще тридцять один такий же, як я Є ще тридцять один, яким я можу бути Деякимось я б стояв біля королівської стіни
|
| Небо було б таким великим, що розбивало б мою душу
|
| І я встав на пальці, щоб поглянути
|
| Про мамині очі та шкіру моєї матері
|
| І вона пішла до свої палати
|
| І ми залишаємося зовсім чужими
|
| І побачивши мене, вона страшенно сумувала
|
| І доторкнутися до мене зробило її жахливо сумною
|
| І побачити мене зробило її жахливою
|
| І доторкнутися до мене зробило її жахливою
|
| І одного ранку я прокинувся і подумав, що Едіп, Едіп, Едіп, Едіп
|
| Потім одного ранку я прокинувся і подумав Рекс, Рекс, Рекс
|
| Одного ранку я прокинувся і подумав, що Едіп, Едіп, Едіп, Едіп
|
| Тридцять два – це ще бозна цифра
|
| Тридцять два все ще рахуються
|
| Зроблю це зарахувати
|
| Зроблю це зарахувати
|
| Тридцять два – це все ще проклята цифра
|
| Тридцять два все ще на рахунку
|
| Зроблю це зарахувати
|
| Зроблю це зарахувати
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе
|
| Я тридцять другий син короля
|
| Ще тридцять один такий же, як я На шляху є ще тридцять один
|
| Після цього ще тридцять один
|
| Іноді я стою біля королівських воріт
|
| Люди кричать любов і ненависть
|
| І вони кричать
|
| І вони кричать
|
| І вони кричать
|
| І вони кричать
|
| Хай живе король,
|
| хай живе королева
|
| І побачивши мене, вона страшенно сумувала
|
| І доторкнутися до мене зробило її жахливо сумною
|
| І побачити мене зробило її жахливою
|
| І доторкнутися до мене зробило її жахливою
|
| І одного ранку я прокинувся і подумав, що Едіп, Едіп, Едіп, Едіп
|
| Потім одного ранку я прокинувся і подумав Рекс, Рекс, Рекс
|
| Одного ранку я прокинувся і подумав, що Едіп, Едіп, Едіп, Едіп
|
| Тридцять два – це ще бозна цифра
|
| Тридцять два все ще рахуються
|
| Зроблю це зарахувати
|
| Зроблю це зарахувати
|
| Тридцять два – це все ще проклята цифра
|
| Тридцять два – це ще бозна цифра
|
| Тридцять два – це ще бозна цифра
|
| Тридцять два – це ще бозна цифра
|
| Тридцять два
|
| Тридцять два
|
| Тридцять два
|
| Тридцять два
|
| Тридцять два
|
| Тридцять два
|
| Тридцять два
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король
|
| Хай живе король |