Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Обычный день, виконавця - Последние Танки В Париже. Пісня з альбому Зеркало, у жанрі ПанкДата випуску: 31.12.2007
Лейбл звукозапису: RDS Records
Мова пісні: Російська мова
Обычный день(оригінал) |
| Значит не надо ждать, |
| Значит не надо петь, |
| Значит не надо знать, |
| Значит не надо смотреть, |
| Значит не надо слов. |
| Хлопнула чья-то дверь. |
| Жить значит видеть вновь, то что теперь. |
| Значит не надо правды и лжи. |
| Видишь, зима от весны бежит |
| Серый от грязи лёд- |
| Это обычный цвет. |
| Он никогда не врёт, |
| Это ни да, ни нет. |
| Это ни явь, не сон, |
| Это ни ты, ни он, |
| Это ни свет, ни тень- |
| Это обычный день |
| Значит не надо правды и лжи, |
| Видишь, зима от весны бежит |
| У меня внутри |
| Человеческое стадо — не кричи. |
| Я такой же как ты, |
| Если что-нибудь надо — получи |
| Караулом размера, призраков смысла ряд. |
| Перекрёстки и брошенные квартиры |
| Или наверное в ад Проклятых поэтов, красные цветы. |
| Не бывает света или темноты. |
| Жизнь — это кайф, видно едва, |
| Что будет дальше, счётом раз-два |
| Откроются двери |
| Разрывались на тысячу песен, орёт телефон. |
| Невозможность существования — это закон. |
| Так осознанной необходимости будет урок. |
| Так любой телефонный звонок — |
| настоящий пожизненный срок |
| Проклятых поэтов, красные цветы. |
| Не бывает света или темноты. |
| Жизнь — это кайф, видно едва, |
| Что будет дальше, счётом раз-два |
| Откроются двери! |
| .я смотрел в левый угол, стараясь молчать, |
| считая про себя до ста: сорок шесть, сорок семь- |
| мне хотелось кричать: перестань-перестань-перестань! |
| так смеётся напрасно прожитая жизнь, уличая любую ложь, |
| я сидел, смотрел налево и вниз, |
| мне был нужен кухонный нож… |
| (переклад) |
| Значить не треба чекати, |
| Значить не треба співати, |
| Значить не треба знати, |
| Значить не треба дивитися, |
| Значить не треба слів. |
| Стукнули чиїсь двері. |
| Жити означає бачити знову, що тепер. |
| Значить не треба правди і брехні. |
| Бачиш, зима від весни біжить |
| Сірий від бруду лід- |
| Це звичайний колір. |
| Він ніколи не бреше, |
| Це ні так, ні немає. |
| Це ні яв, не сон, |
| Це ні ти, ні він, |
| Це ні світло, ні тінь- |
| Це звичайний день |
| Значить не треба правди і брехні, |
| Бачиш, зима від весни біжить |
| У мене всередині |
| Людське стадо - не кричи. |
| Я такий, як ти, |
| Якщо щось треба — отримай |
| Караулом розміру, примар сенсу ряд. |
| Перехрестя та кинуті квартири |
| Або, мабуть, у проклятих поетів, червоні квіти. |
| Не буває світла чи темряви. |
| Життя - це кайф, видно ледве, |
| Що буде далі, рахунок раз-два |
| Відчиняться двері |
| Розривалися на тисячу пісень, кричить телефон. |
| Неможливість існування — це закон. |
| Так усвідомленою потребою буде урок. |
| Так будь-який телефонний дзвінок— |
| справжній довічний термін |
| Клятих поетів, червоні квіти. |
| Не буває світла чи темряви. |
| Життя - це кайф, видно ледве, |
| Що буде далі, рахунок раз-два |
| Відчиняться двері! |
| .я дивився в лівий кут, намагаючись мовчати, |
| вважаючи про себе до ста: сорок шість, сорок сім- |
| мені хотілося кричати: перестань-перестань-перестань! |
| так сміється даремно прожите життя, викриваючи будь-яку брехню, |
| я сидів, дивився ліворуч і вниз, |
| мені був потрібен кухонний ніж. |