| Стоїть на кухні не допить гарячий шоколад,
|
| А він уже сопить, мій маленький солдат.
|
| Йому насняться, як завжди, далекі світи:
|
| Планети, пальми, міста, повітряні кулі.
|
| Нічна фея прилетить як метелик на світ,
|
| І двері тихенько відчинять у світ казок та цукерок.
|
| Візьме із собою на карнавал таємничий султан,
|
| І стати дозволить за штурвал суворий капітан.
|
| Ти з ним піратський скарб знайдеш у підземних схованках,
|
| Принцесу юну врятуєш у альпійських льодовиках.
|
| Вона тобі подарує вальс на казковому балі,
|
| І голий хлопчик пустить у вас чарівну стрілу.
|
| Потім усі гості втечуть грати в місячний сад,
|
| Там ходить Бетман, Робін Гуд та сам маркіз де Сад.
|
| Твоя принцеса весела. |
| А відьма та вампір,
|
| Забувши про старі справи, обіймають кефір.
|
| Нехай тіні за вікнами дихають,
|
| Вони нас із тобою не почують.
|
| Завжди здійснюються мрії, і багато років тому
|
| Я був таким, як ти, мій маленький солдат.
|
| І світло зірки мене манило, і сонця дзвінкий сміх.
|
| Я тата з бабусею любив, а маму більше за всіх.
|
| І, проводжаючи хмари, пізнати швидше хотів
|
| Я смак заборонений тютюну та запах жіночих тіл.
|
| Але в день, коли я став великим, як у полі опудала,
|
| Принцеса перетворилася на дим, а фея померла.
|
| Нехай тіні за вікнами дихають,
|
| Вони нас із тобою не почують.
|
| Назустріч юності летить іграшковий фрегат,
|
| А він тихенько спить, мій маленький солдат.
|
| Його бачення в цей час прекрасніше, ніж квіти.
|
| А за вікном танцюють вальс московські коти.
|
| Нехай тіні за вікнами дихають,
|
| Вони нас з тобою не почують. |