Переклад тексту пісні Eine Teichoskopie - Nocte Obducta

Eine Teichoskopie (оригінал)

Unter nachtblauer Himmelskuppel
Auf h¶chstem Gipfel
Liegen T¤ler mir zu Fјџen
Liegen bar vor meinen Augen
Und was euch verborgen bleibt, offenbart sich meinem wachen Blick
Auf meiner sturmgepeitschten Warte
H¶ret nun meine Worte…
An den W¤llen heiler Welten
Kreischen schwarzgefiedert Raben
-ffnen sich pechschwarze Schlјnde
Todgeweihtes zu begraben
Und als ich wissend јber die L¤nder sehe
— Endzeit sehe —
Ist mein L¤cheln der Ruin aller Heiligen
Hoffnung wјrgt ein letztes Gebet hervor
…doch es verhallt ungeh¶rt in Grabesdimensionen
Schatten aus Sph¤ren des Jenseit’gen reiten
Ein Sturm ist geboren im Mahlstrom der Himmel
Jenseits der schroffen Gebirgshorizonte
Und wјtet vernichtend in ¤chzenden Welten
Fernab steigen Fluten aus tosendem Meer
Nokturne Gewitter reiџen mit Blitzen
Klafter in tiefschwarzes Firmament
Himmel stјrzen aschenschwer
Die Quellen speien nun Eislavinen
Flјsse tosen die Ufer zerreiџend
Und flieџen in T¤lern, die einst voller Leben
Durch die geschmolzenen Steinbauruinen
Das ihr anvertraute setzt Klio in Flammen
Im Schattental brennender Berghanggiganten
Fauchend vernichten die Gluten ein Damals
Als endlose Buchseiten Feuer fangen
Die apokalyptischen Reiter, sie tr¤nken
Die durstigen Rappen am Unterweltstrome
Im Atem der Endzeit versiegt das Gew¤sser
Ein Fluџbett von Staub und Totengedenken

Eine Teichoskopie (переклад)

Під куполом півночі блакитного неба
На найвищій вершині
Біля моїх ніг долини
Лежати голими перед очима
І те, що залишається прихованим від тебе, відкривається моєму пильному погляду
На моєму сторожі
А тепер почуй мої слова...
На стінах неушкоджених світів
Верещать чорнопері ворони
- Чорні як смоль розкриті
поховати приречених
І як свідомо дивлюся на землі
— подивитися час закінчення —
Хіба моя посмішка загибель усіх святих
Надія заглушає останню молитву
...але це залишається нечуваним у серйозних розмірах
Їзда на тінях із закордонних царств
У вирі небес народжується буря
За нерівними гірськими горизонтами
І лютує нищівно в стогінних світах
Далеко піднімаються припливи від бурхливого моря
Ноктюрн Грози рвуть блискавкою
Заглибиться в глибокий чорний небосхил
Небеса падають як важкі
Джерела зараз вивергають льодові лавини
Річки ревуть, рвучи береги
І течуть у долинах, які колись були повні життя
Крізь розплавлений камінь руїни будівлі
Кліо підпалює те, що їй було довірено
У тінистій долині палаючих гірських велетнів
Шипячи, клейковина руйнує потім
Як горять нескінченні книжкові сторінки
Вершники апокаліпсису, вони п’ють
Спраглі чорні коні на підземному потоці
Під час подиху останніх часів вода висихає
Русло річки з пилу і спогадів про загиблих