Переклад тексту пісні Последний человек на земле - Nautilus Pompilius

Последний человек на земле (оригінал)

Когда впервые за туманами запахло огнем
Он стоял за околицей и видел свой дом
Картошку в огороде и луг у реки
Он вытер слезу и сжал кулаки
Поставил на высоком чердаке пулемет
И записал в дневнике: «Сюда никто не войдет!»
Сойдемся на месте, где был его дом
Где трава высока над древесным углем
И зароем нашу радость в этом черном угле
Там, где умер последний человек на Земле
Припев.
Красные пришли и обагрили закат
Белые пришли и полегли словно снег
Синие как волны откатились назад
И все это сделал один человек
Молившийся под крышей своим богам
Молившийся под крышей своим богам
Молившийся под крышей своим богам
Молившийся,
Но ночь подняла над башней черный свой стяг
Свой истинный крест, свой подлинный флаг
Три армии собрались на расправу в ночь
Три черных начала, три дьявольских сна
Три черных начала адских трех рек
Что мог с ними сделать один человек?
Сойдемся на месте, где был его дом
Где трава высока над древесным углем
И зароем нашу радость в этом черном угле
Там, где умер последний человек на Земле
Красные пришли и обагрили закат,
Белые пришли и полегли словно снег,
Синие, как волны, откатились назад,
И все это сделал один человек,
Молившийся под крышей своим богам,
Молившийся под крышей своим богам,
Молившийся под крышей своим богам,
Молившийся

(переклад)

Коли вперше за туманами запахло вогнем
Він стояв за околицею і бачив свій будинок
Картоплю в городі і луг біля ріки
Він витер сльозу і стиснув кулаки
Поставив на високому горищі кулемет
І записав у щоденнику: «Сюди ніхто не увійде!»
Зійдемося на місці, де був його будинок
Де трава висока над деревним вугіллям
І зариємо нашу радість у цьому чорному вугіллі
Там, де померла остання людина на Землі
Приспів.
Червоні прийшли і обагрили захід сонця
Білі прийшли і полягли наче сніг
Сині як хвилі відкотилися назад
І все це зробив один чоловік
Хто молився під дахом своїм богам
Хто молився під дахом своїм богам
Хто молився під дахом своїм богам
Молився,
Але ніч підняла над вежею чорний свій стяг
Свій справжній хрест, свій справжній прапор
Три армії зібралися на розправу в ніч
Три чорні початки, три диявольські сни
Три чорні початку пекельних трьох річок
Що могла з ними зробити одна людина?
Зійдемося на місці, де був його будинок
Де трава висока над деревним вугіллям
І зариємо нашу радість у цьому чорному вугіллі
Там, де померла остання людина на Землі
Червоні прийшли і обагрили захід сонця,
Білі прийшли і полягли наче сніг,
Сині, як хвилі, відкотилися назад,
І все це зробив один чоловік,
Хто молився під дахом своїм богам,
Хто молився під дахом своїм богам,
Хто молився під дахом своїм богам,
Молився