Переклад тексту пісні 20000 - Nautilus Pompilius

20000 (оригінал)

Тёмную, ночь нельзя обмануть,
Спрятав огонь ладонью руки.
Счастливы те, кто могут заснуть,
Спят и не слышат теченья реки.
Припев:
Но река широка, река глубока,
Река уносит нас как на облака.
Двадцать тысяч дней и ночей пройдёт,
Человек родился, — человек умрёт.
Проигрыш.
Пряди волос держа, как траву,
Схватив твои руки, как ветви ив,
Я себя убеждал, что уже не плыву,
И смеялся от счастья, себя убедив.
Но теченье несло нас уже вдвоём,
И вода отражалась в лице твоём.
Двадцать тысяч дней и ночей пройдёт,
Человек родился — человек умрёт.
Через двадцать тысяч дней и ночей
Наши тени впадут в океан теней,
Чтобы дальше уже никуда не плыть,
Что вода унесла — водой не разлить.
Припев:
Но река широка, река глубока,
Река уносит нас как на облака.
Двадцать тысяч дней и ночей пройдёт,
Человек родился — человек умрёт.

(переклад)

Темну, ніч не можна обдурити,
Сховавши вогонь долонею руки.
Щасливі ті, хто може заснути,
Сплять і не чують течії річки.
Приспів:
Але річка широка, річка глибока,
Річка забирає нас як на хмари.
Двадцять тисяч днів і ночей пройде,
Людина народилася,— людина помре.
Програш.
Пасма волосся тримаючи, як траву,
Схопивши твої руки, як гілки верб,
Я себе переконував, що вже не пливу,
І сміявся від щастя, переконавши себе.
Але течія несла нас уже вдвох,
І вода відбивалася в особі твоїй.
Двадцять тисяч днів і ночей пройде,
Людина народилася — людина помре.
Через двадцять тисяч днів і ночей
Наші тіні впадуть у океан тіней,
Щоб далі вже нікуди не пливти,
Що вода забрала — водою не розлити.
Приспів:
Але річка широка, річка глибока,
Річка забирає нас як на хмари.
Двадцять тисяч днів і ночей пройде,
Людина народилася — людина помре.