Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Золотое кольцо, виконавця - Надежда Кадышева. Пісня з альбому Уходи, горе, у жанрі Русская музыка
Дата випуску: 01.04.2009
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Золотое кольцо(оригінал) |
Ты со мной под венцом в белой церкви стоял, |
Золотое кольцо, как судьбу мне вручал. |
Мне навеки дарил радость вешних ночей, |
Говорил: «Свет не мил без любимых очей». |
Мне навеки дарил радость вешних ночей, |
Говорил: «Свет не мил без любимых очей». |
«Как ты мне дорога, как лелею, любя, — |
Говорил, — в жемчуга всю одену тебя!» |
Ты не прячь красоту — свет собольих бровей, |
Если встретил мечту — будь судьбою моей! |
Может, где-то в пути конь хозяина ждёт, |
Чьи в широкой степи ворон очи клюёт… |
Видит мир, видит Бог — не моя в том вина: |
Ты ушёл за порог — я осталась одна! |
Видит мир, видит Бог — не моя в том вина: |
Ты ушёл за порог — я осталась одна! |
Ах, зачем целовал мне уста и лицо? |
Ах, зачем надевал золотое кольцо? |
Застонала пурга, затрещал лют мороз. |
А мои жемчуга — очи, полные слёз! |
Может, с девой младой по траве-мураве |
Бродишь, сокол ты мой, — пьяный хмель в голове! |
Хоть пришли письмецо с горьким словом «прости», |
Укатилось кольцо — никому не найти… |
Хоть пришли письмецо с горьким словом «прости», |
Золотое кольцо никому не найти! |
(переклад) |
Ти зі мною під вінцем у білій церкві стояв, |
Золота каблучка, як долю мені вручав. |
Мені навіки дарував радість весняних ночей, |
Говорив: «Світло не мило без улюблених очей». |
Мені навіки дарував радість весняних ночей, |
Говорив: «Світло не мило без улюблених очей». |
«Як ти мені дорога, як плекаю, люблячи, — |
Говорив, — у перли всю одягну тебе!» |
Ти не ховай красу - світло собольих брів, |
Якщо зустрів мрію — будь долею моєю! |
Може, десь у дорозі кінь господаря чекає, |
Чиї в широкому степу ворон очі клює... |
Бачить світ, бачить Бог—не моя в тому вина: |
Ти пішов за поріг — я залишилася одна! |
Бачить світ, бачить Бог—не моя в тому вина: |
Ти пішов за поріг — я залишилася одна! |
Ах, навіщо цілував мені вуста й обличчя? |
Ах, навіщо одягав золоту каблучку? |
Застогнала завірюха, затріщав лютий мороз. |
А мої перли — очі, повні сліз! |
Може, з дєвою младою по траві-мураві |
Бродиш, сокіл ти, мій, п'яний хміль у голові! |
Хоч прийшли листа з гірким словом «вибач», |
Покотилося кільце - нікому не знайти ... |
Хоч прийшли листа з гірким словом «вибач», |
Золоте кільце нікому не знайти! |