| На горе, на горочке стоит колоколенка,
| На горі, на гірочці стоїть дзвони,
|
| А с нее по полюшку лупит пулемет,
| А з неї по полюшку б'є кулемет,
|
| И лежит на полюшке сапогами к солнышку
| І лежить на полюшці чоботями до сонечка
|
| С растакой -то матерью наш геройский взвод.
| З розтакою-то матір'ю наш геройський взвод.
|
| Мы землицу лапаем скуренными пальцами,
| Ми землю лапаємо шкіряними пальцями,
|
| Пули, как воробушки, плещутся в пыли...
| Кулі, як горобці, хлюпаються в пилюці.
|
| Дмитрия Горохова да сержанта Мохова
| Дмитра Горохова та сержанта Мохова
|
| Эти вот воробушки взяли да нашли.
| Ці ось горобці взяли та знайшли.
|
| Тут старшой Крупенников говорит мне тоненько,
| Тут старший Крупенніков каже мені тоненько,
|
| Чтоб я принял смертушку за честной народ,
| Щоб я прийняв смертечку за чесний народ,
|
| Чтоб на колоколенке захлебнулся кровушкой
| Щоб на дзвоні захлинувся кров'ю
|
| Растакой-разэтакий этот сукин кот.
| Розтакою-розтакий цей сукін кіт.
|
| Я к своей винтовочке крепко штык прилаживал,
| Я до своєї гвинтівочки міцно багнет приладжував,
|
| За сапог засовывал старенький наган.
| За чобіт засовував старенький наган.
|
| "Славу" третьей степени да медаль отважную
| "Славу" третього ступеня та медаль відважну
|
| С левой клал сторонушки глубоко в карман.
| З лівої клав сторони глибоко в кишеню.
|
| Мне сухарик подали,мне чинарик бросили
| Мені сухар подали, мені чинарик покинули
|
| Мне старшой Крупенников фляжку опростал.
| Мені старший Крупенніков фляжку опростав.
|
| Я ее испробовал, вспомнил маму родную
| Я її випробував, згадав рідну маму
|
| Да по полю ровному быстро побежал.
| Та рівним полем швидко побіг.
|
| А на колоколенке сукин кот занервничал,
| А на дзвоні сукін кіт занервував,
|
| Стал меня выцеливать, чтоб наверняка.
| Став мене вицілювати, щоб напевно.
|
| Да, видать, сориночка- малая песчиночка-
| Так, мабуть, смітинка- мала піщиночка-
|
| В глаз попала лютому - дёрнулась рука.
| В око потрапила лютому - сіпнулася рука.
|
| Я -т винтовку выронил да упал за камушек,
| Я-т гвинтівку випустив та впав за камінчик,
|
| Чтоб подумал вражина, будто зацепил.
| Щоб подумав ворога, ніби зачепив.
|
| Да он, видать, был стрелянный - сразу не поверил мне
| Та він, мабуть, був стріляний - одразу не повірив мені
|
| И по камню-камушку длинно засадил.
| І по каменю-камінчику довго засадив.
|
| Да, видно, не судьба была пули мне испробовать...
| Так, мабуть, не доля була кулі мені випробувати...
|
| Сам старшой Крупенников встал, как на парад.
| Сам старший Крупенніков встав, як на парад.
|
| Сразу с колоколенки, весело чирикая,
| Відразу з дзвона, весело цвірінькаючи,
|
| В грудь слетели пташечки, бросили назад.
| У груди злетіли пташечки, кинули назад.
|
| Горочки-пригорочки, башни-колоколенки...
| Гірочки-пагорочки, вежі-дзвоники.
|
| Что кому назначено? | Що комусь призначено? |
| Чей теперь черед?
| Чия тепер черга?
|
| Рана не зажитая, память неубитая -
| Рана не зажита, пам'ять неубита.
|
| Солнышко, да полюшко, да геройский взвод.. | Сонечко, і полюшко, і геройський взвод. |