Переклад тексту пісні У вокзала - Михаил Шуфутинский

У вокзала (оригінал)

Возле входа нашего вокзала, медяки прося на «Беломор»,
Мне цыганка в детстве нагадала, что я буду пьяница и вор.
Изменив, предам свою подругу, брошу мать, забрав последний грош,
А меньшому преданному другу засажу по пьянке острый нож.
Пролетело время, словно ветер, нынче я гадаю людям сам.
У своей судьбы мы только дети, хоть со снегом носим волоса.
Никого ножом я не зарезал и любимых баб не забывал,
Но давным-давно, кляня шартрезы, тихим шагом меряю подвал.
За решетку гляну спозаранку и, прищурив мокрые глаза,
Вспоминаю старую цыганку, вспоминаю детство и вокзал.
Там, у входа этого вокзала, про судьбу затеяв разговор,
Мне цыганка в детстве нагадала, что я буду пьяница и вор.
Возле входа нашего вокзала, медяки прося на «Беломор»,
Мне цыганка в детстве нагадала, что я буду пьяница и вор.
Что я буду, буду пьяница и вор.

(переклад)

Біля входу нашого вокзалу, мідяки просячи на «Біломор»,
Мені циганка в дитинстві нагадала, що я буду п'яниця і злодій.
Зрадивши, зраджу свою подругу, кину матір, забравши останній гріш,
А меншому відданому другу засаду по п'янці гострий ніж.
Пролетів час, наче вітер, нині я гадаю людям сам.
У своєї долі ми тільки діти, хоч зі снігом носимо волосся.
Нікого ножем я не зарізав і улюблених баб не забув,
Але давно, клянячи шартрези, тихим кроком міряю підвал.
За ґрати гляну зранку і, примруживши мокрі очі,
Згадую стару циганку, згадую дитинство і вокзал.
Там, біля входу цього вокзалу, про долю затіявши розмову,
Мені циганка в дитинстві нагадала, що я буду п'яниця і злодій.
Біля входу нашого вокзалу, мідяки просячи на «Біломор»,
Мені циганка в дитинстві нагадала, що я буду п'яниця і злодій.
Що я буду, буду п'яниця і злодій.