Переклад тексту пісні Помолчим - Михаил Шуфутинский

Помолчим (оригінал)

Бывает, мы прощаемся навеки, твердо зная, что придем опять.
Бывает, мы уходим, чтобы больше никогда не возвратиться.
Бывает, все бывает, только с возрастом нас с каждым днем трудней понять.
И кто там разберет, что на душе у нас и что нам ночью снится.
ПРИПЕВ:
Зеркала осколки, будут проводы недолги, посидим на чемоданах, помолчим.
И под старый коврик ключ положим, чтобы снова дверь открыть им.
Небо встретит ливнем долгожданным и счастливым, в лужах первые появятся грачи.
В суете вокзалов начинаем жить сначала, помолчим.
Бывает, не прощаем глупой шутки даже самым преданным друзьям.
И извиняем тех, кто оплевал нас так, что век не утереться.
Но только кто из нас сейчас по совести себя осудит сам?
Хотя порой бывает так, не знаем от стыда, куда бы деться.
ПРИПЕВ:
Бывает, не умеем объяснить другим того, чего хотим и ждем.
И говорим про все на свете кроме главного, того что нужно.
И так вот получается, что часто остается без хозяев дом.
И часто остаются дети без отца, а женщины без мужа.
ПРИПЕВ:

Помолчим (переклад)

Буває, ми прощаємось навіки, твердо знаючи, що прийдемо знову.
Буває, ми йдемо, щоб більше ніколи не повернутися.
Буває, все буває, тільки з віком нас з кожним днем ​​важче зрозуміти.
І хто там розбере, що на душі у нас і що нам уночі сниться.
ПРИСПІВ:
Дзеркала уламки, будуть проводи недовги, посидимо на валізах, помовчимо.
І під старий килимок ключ покладемо, щоб знову двері відкрити їм.
Небо зустріне зливою довгоочікуваною і щасливою, в калюжах перші з'являться граки.
У метушні вокзалів починаємо жити спочатку, помовчимо.
Буває, не прощаємо дурного жарту навіть найвідданішим друзям.
І вибачаємо тих, хто обплював нас так, що вік не втертися.
Але тільки хто з нас зараз по совісті себе засудить сам?
Хоча часом буває так, не знаємо від сорому, куди подітися.
ПРИСПІВ:
Буває, не вміємо пояснити іншим того, чого хочемо і чекаємо.
І говоримо про все на світлі крім головного, що потрібно.
І так от виходить, що часто залишається без господарів будинок.
І часто залишаються діти без батька, а жінки без чоловіка.
ПРИСПІВ: