Переклад тексту пісні Отпустите врача - Михаил Шуфутинский

Отпустите врача (оригінал)

Отпустите врача, убирайте бинты и таблетки!
Я вполне сознаю: этой ране уже не зажить.
Равнодушно догнал гулкий выстрел в колючей запретке,
Все темнее в глазах, но как хочется, хочется жить.
Мне мечталось: в тайгу, да уйти бы подальше к Уралу!
От надежды такой напоследок январски знобит,
Но за «решкой"рассвет, и доложит майор генералу,
Что еще здесь один при попытке побега убит.
Я не думал, что так мой предел будет, в общем, банален:
Ни цветов, ни венков, ни простой поминальной свечи;
Заспешит лишь конвой, сам по горло делами завален,
И захлопнется дверь, и в замке жалко звякнут ключи.
Этот трудный уход из реальности здешнего мира,
Он, конечно, страшит: я обычный, как все, человек.
Утешенье одно: там не будет ствола конвоира,
И навряд ли меня вдруг поманит оттуда в побег.

Отпустите врача (переклад)

Відпустіть лікаря, прибирайте бинти та таблетки!
Я цілком усвідомлюю: цій рані вже не зажити.
Байдуже наздогнав гулкий постріл у колючій заборонці,
Все темніше в очах, але як хочеться, хочеться жити.
Мені мріялося: у тайгу, та піти би подалі до Уралу!
Від надії такий наостанок січнево знобить,
Але за «решкою»світанок,і доповість майор генералу,
Що ще тут одного при спробі втечі вбито.
Я не думав, що так моя межа буде, загалом, банальна:
Ні квітів, ні вінків, ні простої поминальної свічки;
Заспішить лише конвой, сам по горло справами завалений,
І зачиняться двері, і в замку шкода брязнуть ключі.
Цей важкий відхід із реальності тутешнього світу,
Він, звичайно, лякає: я звичайна, як усі, людина.
Втіха одна: там не буде стовбура конвоїра,
І навряд чи мене раптом поманить звідти в втечу.