Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Графиня, виконавця - Михаил Шуфутинский .
Дата випуску: 31.12.1983
Мова пісні: Російська мова
Графиня(оригінал) |
Не пишите мне писем, дорогая графиня, для сурового часа письма слишком нежны. |
Я и так сберегу Ваше светлое имя, как ромашку, от пули на поле войны. |
Я и так сберегу Ваше светлое имя, как ромашку, от пули на поле войны. |
Пусть в безумной России не найти мне приюта! |
И в крови захлебнулись луга и поля. |
Но осталась минута, нашей боли минута, чтоб проститься с отчизной с борта |
корабля. |
Но осталась минута, нашей боли минута, чтоб проститься с Россией с борта |
корабля. |
Не хочу пропадать я в их Стамбуле турецком без любви и без славы, |
орденов и погон. |
Ах, графиня, поверьте наболевшему сердцу: я лишь в Вас и в Россию был страстно |
влюблен. |
Ах, графиня, поверьте наболевшему сердцу: я лишь в Вас и в Россию был страстно |
влюблен. |
Не пишите, графиня, нет в живых адресата, упустили Россию, как сквозь пальцы |
песок. |
Ах, родная отчизна, разве ты виновата, что пускаю я пулю в поседевший висок?! |
Ах, Россия, Россия, разве ты виновата, что пускаю я пулю в поседевший висок?! |
(переклад) |
Не пишіть мені листів, дорога графиня, для суворої години листи надто ніжні. |
Я і так збережу Ваше світле ім'я, як ромашку, від кулі на поле війни. |
Я і так збережу Ваше світле ім'я, як ромашку, від кулі на поле війни. |
Нехай у шаленій Росії не знайти мені притулку! |
І в крові захлинулися луки і поля. |
Але залишилася хвилина, нашого болю хвилина, щоб попрощатися з вітчизною з борту |
корабля. |
Але залишилася хвилина, нашого болю хвилина, щоб попрощатися з Росією з борту |
корабля. |
Не хочу я пропадати в їхньому Стамбулі турецькому без любові і без слави, |
орденів і погонів. |
Ах, графине, повірте наболілому серцю: я лиш у Вас і в Росію був пристрасно |
закоханий. |
Ах, графине, повірте наболілому серцю: я лиш у Вас і в Росію був пристрасно |
закоханий. |
Не пишете, графине, немає в живих адресата, пропустили Росію, як крізь пальці |
пісок. |
Ах, рідна батьківщина, хіба ти винна, що пускаю я кулю в посивілу скроню?! |
Ах, Росія, Росія, хіба ти винна, що пускаю я кулю в посивілу скроню?! |