Переклад тексту пісні Ах, осень — листья той первой любви - Михаил Шуфутинский

Ах, осень — листья той первой любви (оригінал)

Это было много лет тому назад
Много лет тому назад ты был влюблен
По Сокольникам шатался листопад
И пивной светил полночи павильон
Твоя девочка не ведала о том
Где хмельной ты вечерами пропадал
Проводив ее до дома, а потом
За портвейном о любви своей страдал
Ах, осень — листья той первой любви
Уносит ветер, не спросит, уносит
И не вернется, зови не зови
Первой любви осень, осень
Ах, осень — листья той первой любви
Слаще не было сентябрьских тех минут
И девчонка симпатична и горда
Ты же знал, тебе ее не отдадут
Ни за что не отдадут и никогда
Шел один ты не известен, не богат
Чуть не плача от своих любовных драм
По Сокольникам шептался листопад
И тебя качали лишние сто грамм
Ах, осень — листья той первой любви
Уносит ветер, не спросит, уносит
И не вернется, зови не зови
Первой любви осень, осень
Ах, осень — листья той первой любви
Тридцать лет прошло с далеких тех времен
Возвратился ты домой из дальних стран
Не найдешь теперь пивной тот павильон
Это место занял чей-то ресторан,
Но остались те же ясени и клен
И такой же сумасбродит листопад
Много лет тому назад ты был влюблен
Не известен никому и не богат
Ах, осень — листья той первой любви
Уносит ветер, не спросит, уносит
И не вернется, зови не зови
Первой любви осень, осень
Ах, осень — листья той первой любви
Осень, осень
Ах, осень — листья той первой любви
Листья той первой любви
Листья той первой любви

Ах, осень — листья той первой любви (переклад)

Це було багато років тому
Багато років тому ти був закоханий
По Сокольниках хитався листопад
І пивний світил півночі павільйон
Твоя дівчинка не знала про те
Де хмільною тивечорами пропадав
Провівши її додому, а потім
За портвейном про любов свою страждав
Ах, осінь — листя того першого кохання
Забирає вітер, не спитає, забирає
І не повернеться, клич не клич
Першого кохання осінь, осінь
Ах, осінь — листя того першого кохання
Слаще не було вересневих тих хвилин
І дівчинка симпатична і горда
Ти ж знав, тобі її не віддадуть
Ні за що не віддадуть і ніколи
Ішов один ти не відомий, не багатий
Майже не плачучи від своїх любовних драм
По Сокольниках шепотів листопад
І тебе качали зайві сто грам
Ах, осінь — листя того першого кохання
Забирає вітер, не спитає, забирає
І не повернеться, клич не клич
Першого кохання осінь, осінь
Ах, осінь — листя того першого кохання
Тридцять років минуло з далеких тих часів
Повернувся ти додому з далеких країн
Не знайдеш тепер пивний той павільйон
Це місце зайняв чийсь ресторан,
Але залишилися ті ж ясені і клен
І такий же божевільний листопад
Багато років тому ти був закоханий
Не відомий нікому і не багатий
Ах, осінь — листя того першого кохання
Забирає вітер, не спитає, забирає
І не повернеться, клич не клич
Першого кохання осінь, осінь
Ах, осінь — листя того першого кохання
Осінь, осінь
Ах, осінь — листя того першого кохання
Листя того першого кохання
Листя того першого кохання