| Це було багато років тому
|
| Багато років тому ти був закоханий
|
| По Сокольниках хитався листопад
|
| І пивний світил півночі павільйон
|
| Твоя дівчинка не знала про те
|
| Де хмільною тивечорами пропадав
|
| Провівши її додому, а потім
|
| За портвейном про любов свою страждав
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Забирає вітер, не спитає, забирає
|
| І не повернеться, клич не клич
|
| Першого кохання осінь, осінь
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Слаще не було вересневих тих хвилин
|
| І дівчинка симпатична і горда
|
| Ти ж знав, тобі її не віддадуть
|
| Ні за що не віддадуть і ніколи
|
| Ішов один ти не відомий, не багатий
|
| Майже не плачучи від своїх любовних драм
|
| По Сокольниках шепотів листопад
|
| І тебе качали зайві сто грам
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Забирає вітер, не спитає, забирає
|
| І не повернеться, клич не клич
|
| Першого кохання осінь, осінь
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Тридцять років минуло з далеких тих часів
|
| Повернувся ти додому з далеких країн
|
| Не знайдеш тепер пивний той павільйон
|
| Це місце зайняв чийсь ресторан,
|
| Але залишилися ті ж ясені і клен
|
| І такий же божевільний листопад
|
| Багато років тому ти був закоханий
|
| Не відомий нікому і не багатий
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Забирає вітер, не спитає, забирає
|
| І не повернеться, клич не клич
|
| Першого кохання осінь, осінь
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Осінь, осінь
|
| Ах, осінь — листя того першого кохання
|
| Листя того першого кохання
|
| Листя того першого кохання |