Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Мария Египетская, виконавця - Мегаполис. Пісня з альбому Супертанго, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 10.11.2016
Лейбл звукозапису: Снегири
Мова пісні: Російська мова
Мария Египетская(оригінал) |
Ну, была блудницей, песни пела, |
пить вино любила допьяна. |
Страшное, помилуй боже, дело — |
счастья много, а она одна. |
Кто глядел в глаза ее пустые — |
утопал в прозрачном их меду. |
Там грехи, как свечки золотые, |
самовозгорались на свету. |
Как-то утром в солнечном тумане |
в Палестину уходили корабли. |
А паломники такие были парни — |
захотелось оторваться от земли. |
Мачты не от ветра там скрипели, |
не от волн стонал соленый борт — |
Легкие, без сил, с ознобом в теле |
богомольцы вышли в яффский порт. |
В переулочках Святого Града |
эта египтяночка была |
каждому желавшему награда |
лишь за то, что мама родила. |
А когда ей истина открылась, |
с той же пылкой нежностью она |
в полное безлюдье удалилась, |
сорок лет в пустыне провела. |
Ее тень в полях за Иорданом |
до сих пор встречают, говорят, |
в полдень, когда дремлет козье стадо, |
пастухам являлся ее взгляд. |
Слаще он, чем финик йерихонский, |
карий, и с лучистым ободком. |
Его видеть — как смотреть на солнце, |
все плывет и светится кругом. |
(переклад) |
Ну, була блудницею, пісні співала, |
пити вино любила доп'яна. |
Страшне, помилуй боже, справа— |
щастя багато, а вона одна. |
Хто дивився в очі її порожні — |
потопав у прозорому їх меду. |
Там гріхи, як свічки золоті, |
самозаймалися на світі. |
Якось вранці в сонячному тумані |
в Палестину йшли кораблі. |
А паломники такі були хлопці — |
захотілося відірватися від землі. |
Щогли не від вітру там рипіли, |
не від хвиль стогнав солоний борт — |
Легкі, без сил, з ознобом у тілі |
прочани вийшли в Яффський порт. |
У провулках Святого Граду |
ця єгиптяночка була |
кожному, хто бажав, нагорода |
лише за те, що мама народила. |
А коли їй істина відкрилася, |
з тією ж палкою ніжністю вона |
в повне безлюддя пішла, |
сорок років у пустелі провела. |
Її тінь у полях за Йорданом |
досі зустрічають, кажуть, |
опівдні, коли дрімає козяче стадо, |
пастухам був її погляд. |
Слаще він, ніж йерихонський фінік, |
карій, і з променистим обідком. |
Його бачити — як дивитися на сонце, |
все пливе і світиться кругом. |