Переклад тексту пісні Закрытые двери - Машина времени

Закрытые двери (оригінал)

Мы много дорог повидали на свете,
Мы стали сильнее, мы стали не дети.
Но лето в дороге кончалось зимою,
А зимы в дороге кончались стеною.
А мы еще верим, что мы не забыты,
Стучимся мы в двери, а двери надежно закрыты.
И я не пойму: от кого их закрыли?
Нас, может быть, звали, но просто забыли,
И, может, нам быть понастойчивей стоит,
Тогда нас услышат и двери, конечно, откроют.
И вот уже годы минутами стали,
И мы понемногу стучаться устали.
И снова зима эту землю укроет,
Никто не услышит, никто не откроет.
А может, стучатся сюда по-другому,
А может быть, просто хозяев давно нету дома?
Дорога тебе не сулит возвращенья,
Тебе в возращенье не будет прощенья.
А ты все не веришь, что мы позабыты,
И ломишься в двери, хоть руки разбиты.
И ты безоружен, ты просто не нужен,
Тебе остается лишь вечер и зимняя стужа…

(переклад)

Ми багато доріг побачили на світі,
Ми стали сильнішими, ми стали не діти.
Але літо в дорозі закінчувалося зимою,
А зими в дорозі закінчувалися стіною.
А ми ще віримо, що ми не забуті,
Стукаємо ми у дверях, а двері надійно зачинені.
І я не зрозумію: від кого їх закрили?
Нас, можливо, звали, але просто забули,
І, може, нам бути наполегливішим варто,
Тоді нас почують і двері, звичайно, відчинять.
І ось уже роки хвилинами стали,
І ми потроху стукати втомилися.
І знову зима цю землю вкриє,
Ніхто не почує, ніхто не відкриє.
А може, стукають сюди по-іншому,
А може, просто господарів давно немає вдома?
Дорога тобі не обіцяє повернення,
Тобі в поверненні не буде прощення.
А ти все не віриш, що ми забуті,
І ломишся у двері, хоч руки розбиті.
І ти беззбройний, ти просто не потрібний,
Тобі залишається лише вечір і зимова стужа...