Переклад тексту пісні В Никитском ботаническом саду - Машина времени

В Никитском ботаническом саду (оригінал)

В Никитском
ботаническом саду
Гуляет ветер
голубой, шумит
волнами прибой,
И над твоей головой
Украсили небесный
простор пики гор,
Ведут с волнами
свой разговор.
И вереницей древних
аллей
Ленивыми стадами
бродят толпы
людей,
А также жен и детей,
По-хозяйски озирают
бесконечный
простор,
И повышают свой
кругозор.
Вопросов не счесть:
Где здесь можно
посидеть и поесть?
И отчего самшит
дороже во сто
крат,
Чем тот же рододендрон?
И где торгуют южным
вином?
Весь день течёт
людская река,
И, руки уперев в бока, взирают на деревья
Снизу вверх
свысока,
Как будто каждый
листик на деревьях
вокру —
Творенье их заслуженных рук.
И лишь когда
погаснет закат,
Закроют сад,
Народ уйдет назад
К своим велики
делам по домам,
И не услышит никто,
какая здесь
тишина,
Когда горит над
садом Луна.
Промчатся года,
И все, кто были
здесь, уйдут
навсегда,
И лишь деревья
будут вечно,
бесконечно,
Год от года стоять —
Они умеют людям
прощать.

(переклад)

У Никитському
ботанічному саду
Гуляє вітер
блакитний, шумить
хвилями прибій,
І над твоєю головою
Прикрасили небесний
простір вершини гір,
Ведуть з хвилями
свою розмову.
І чергою стародавніх
алей
Ледачими стадами
бродять натовпи
людей,
А також дружин і дітей,
По-господарськи озирають
нескінченний
простір,
І підвищують свій
кругозір.
Запитань не рахувати:
Де тут можна
посидіти і поїсти?
І чому самшит
дорожче за сто
крат,
Чим той же рододендрон?
І де торгують південним
вином?
Весь день тече
людська річка,
І, руки уперши в боки, дивляться на дерева
Знизу вгору
звисока,
Ніби кожен
листок на деревах
навколо—
Творіння їх заслужених рук.
І лиш коли
згасне захід сонця,
Закриють сад,
Народ піде назад
До своїх великі
справах по будинках,
І не почує ніхто,
яка тут
тиша,
Коли горить над
садом Місяць.
Промчать року,
І всі, хто були
тут, підуть
назавжди,
І лиш дерева
будуть вічно,
нескінченно,
Рік від року стояти —
Вони вміють людям
прощати.