| Про війну чимало пісень заспівано,
|
| Тільки ви не ставте мені у вину,
|
| Що знову, що я знову про це,
|
| Що знову співаю вам про війну.
|
| Мені багнети мерехтять і каски
|
| І горбом, що всім вітрам відкритий,
|
| Крагуєвац — місто югославське
|
| Забувати про минулому не велить.
|
| Партизани б'ють у горах фашистів,
|
| Озвіріли німці, зазнають краху.
|
| Розстріляти підлітків-гімназистів
|
| Вирішено батькам на страхах.
|
| В Крагуївці знає кожен житель,
|
| Що покинути клас учитель міг.
|
| Але сказав гестапівцям вчитель
|
| «Не заважайте мені вести урок!»
|
| А потім ось тут, на цьому місці
|
| Гімназисти збудовані в ряд
|
| І стоїть учитель з ними разом,
|
| Не залишив він своїх хлопців.
|
| Камені, камені, що ви вже мовчите?!
|
| Ворушить сивини вітерець.
|
| Говорить гестапівцям вчитель
|
| «Не заважайте продовжувати урок!»
|
| Про війну чимало пісень заспівано,
|
| Тільки ви не ставте мені у вину,
|
| Що знову, що я знову про це,
|
| Що знову співаю вам про війну.
|
| І поки хоч десь на світі
|
| Збирають війни свій оброк,
|
| Л'ється кров і гинуть діти
|
| Продовжуйте вчитель свій урок! |