Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Mars, виконавця - Mantus. Пісня з альбому Portrait aus Wut und Trauer, у жанрі
Дата випуску: 13.02.2014
Лейбл звукозапису: Trisol
Мова пісні: Німецька
Mars(оригінал) |
Umgeben von Mauern, unsichtbarer Gewalt |
Gerate ich in die Fänge ihrer Gleichgültigkeit |
Und die Dunkelheit kommt, verbreitet sich tief in mir |
Am Abend reißen die Hunde ein verwundetes Tier |
Es toben die Kriege, ich hab mich selbst aufgestellt |
Ich weiß nicht, wer oder was geht hier als Sieger vom Feld |
Ich greife nach deiner Liebe, greife haltlos ins Nichts |
Und die Stille in mir explodiert |
Es ist der Geist der Vernichtung, die Erschöpfung des Lichts |
Die meine Seele verwüstet und den Körper zerbricht |
Und die Augen, neurotisch, aus der Trauer geboren |
Blicken krank und verloren… und verloren |
Eine Kraft, die unbändig die Gedanken zerreißt |
Hat die Väter getötet und die Kinder verwaist |
Und ein rotes Geschwür, das die Organe befällt |
Reißt mich aus dieser Welt… dieser Welt |
Verzweiflung in mir wünscht sich die Krankheit herbei |
Ich schaue auf tote Menschen, sie gehen an mir vorbei |
Ich bin der Spiegel der Zeit, bin der verlassene Ort |
Inmitten aller Vernunft, diese Gesellschaft ist Mord |
Ich verharre in mir, suche Heilung auf Zeit |
Und ich pflanze den Samen in die Lieblosigkeit |
Welcher Schmerz hat den Platz in den Sternen belegt? |
Wie viel Leben in mir wurde nie ausgelebt? |
(переклад) |
Оточений стінами, невидиме насильство |
Я потрапляю в лапи їхньої байдужості |
І темрява настає, розливається глибоко всередині мене |
Увечері собаки вбивають поранену тварину |
Війни лютують, я налаштувався |
Я не знаю, хто чи що тут буде переможцем |
Я тягнуся до твоєї любові, не тягнусь ні до чого |
І тиша всередині мене вибухає |
Це дух знищення, виснаження світла |
Це спричиняє спустошення в моїй душі і ламає моє тіло |
І очі, невротичні, народжені від горя |
Виглядаючи хворим і втраченим... і втраченим |
Сила, яка нестримно розриває думки |
Вбив батьків і залишив дітей сиротами |
І червоний фурункул, що вражає органи |
Забирає мене з цього світу... цього світу |
Відчай у мені бажає, щоб хвороба прийшла |
Дивлюсь на мертвих, вони проходять повз мене |
Я — дзеркало часу, я — безлюдне місце |
Попри всі причини, це суспільство є вбивством |
Я залишаюся в собі, шукаю тимчасового зцілення |
І я саджу зерно в нелюбові |
Який біль зайняв місце в зірках? |
Скільки життя в мені ніколи не було прожито? |