Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Immer wieder, виконавця - Mantus. Пісня з альбому Katharsis & Pagan Folk Songs, у жанрі
Дата випуску: 24.01.2019
Лейбл звукозапису: Trisol
Мова пісні: Німецька
Immer wieder(оригінал) |
Ich öffne die Augen, ein gräuliches Licht |
Dringt von draußen herein, legt sich auf mein Gesicht |
Und ich denke zurück was die Zeit mir versprach |
Einen Traum, einen Weg und an den Morgen danach |
Die Tage verschwinden, ein totes Gefühl |
Schleicht durch meine Gedanken, es bleibt mir nicht viel |
Was ich heute nicht bin, das kann ich niemals sein |
Gibt es denn irgendwas zu verzeihen? |
Und immer wieder fängt alles von vorne an |
Derselbe Tag und die Seele zerbricht daran |
Und immer wieder erleb (e) ich die gleiche Welt |
Bis ich verliere, was mich noch zusammenhält |
Kannst du mich hören? |
Kannst du mich fühlen? |
Kannst du mich sehen? |
Und mich berühren? |
Ich schau auf die Uhr und sie tickt gnadenlos |
Wann ist alles vorbei, wann geht es endlich los |
Die Erinn’rung in mir, sie wird langsam zu Stein |
Jedes Bild, jedes Wort, es scheint dasselbe zu sein |
Wer soll mich schon hören, schrei ich noch so laut |
Aus dem goldenen Käfig, den ich selber erbaut |
Und ich traume mich vor an den äußersten Rand |
Ich erkenn das Gefühl als mir die Welt offen stand |
(переклад) |
Я відкриваю очі, сірувато світло |
Заходить ззовні, лягає на моє обличчя |
І я згадую те, що мені обіцяв час |
Сон, шлях і ранок після |
Минають дні, мертве відчуття |
Пролізає в моїх думках, мені мало лишилося |
Яким я не є сьогодні, я ніколи не можу бути |
Чи є що прощати? |
І все починається спочатку |
Того ж дня і душа на нього розривається |
І знову і знову я переживаю (е) той самий світ |
Поки я не втрачу те, що досі тримає мене разом |
Ви мене чуєте? |
Ви можете відчувати мене |
Бачиш мене? |
І доторкнутися до мене? |
Я дивлюся на годинник, а він невпинно цокає |
Коли це все закінчиться, коли нарешті почнеться |
Пам'ять в мені, вона поволі перетворюється на камінь |
Кожна картинка, кожне слово здається однаковим |
Хто повинен мене почути, як би я не кричала |
Із золотої клітки, яку я сам побудував |
І я мрію себе до самого краю |
Я впізнаю відчуття, коли світ був відкритий для мене |