Переклад тексту пісні осколки - МАЛЬБЭК

осколки (оригінал)

Снег идёт и заметает.
Тают, тают, тают следы.
Сколько нас таких тут — миллионы.
Мы растём, как цветы.
Чувствами играем, чтобы на миг избежать пустоты,
Но не предсказуем этот мир, где бьются стёкла мечты.
Тут твой дом, из него ты не беги.
Ты забудешь обо всём, расстояние руки.
Только слышно за окном, как хрустят твои шаги.
Сердце бьётся в метроном.
Мы с тобою так близки.
Мы растаем, будто сон.
Мы растаем прям в дожди.
В предрассветный горизонт, Боже, малые лучи.
Мы всё чувствуем нутром.
Врать друг другу нет нужды.
Хоть во что-то верю я, и во что-то веришь ты.
Снег идёт и заметает.
Тают, тают, тают следы.
Сколько нас таких тут — миллионы.
Мы растём, как цветы.
Чувствами играем, чтобы на миг избежать пустоты,
Но не предсказуем этот мир, где бьются стёкла мечты.
Меня сбивают с толку твои слова — иголки,
И чувства на осколки, а их не повторить.
Наш лёд стал слишком тонкий и мы ходим по кромке;
Пропущенные звонки, так сложно говорить.
Они так хотят наши осколки, но им -
Им придётся ждать так долго внутри.
Загораются, как в окнах огни.
Мне так нравится, что мы здесь одни;
А-а, а-а, а-а.

осколки (переклад)

Сніг іде і замітає.
Тануть, тануть, тануть сліди.
Скільки нас таких тут мільйони.
Ми ростемо, як квіти.
Почуттями граємо, щоб на мить уникнути порожнечі,
Але не передбачимо цей світ, де б'ються шибки мрії.
Тут твоя хата, з неї ти не біжи.
Ти забудеш про все, відстань руки.
Тільки чути за вікном, як хрумтять твої кроки.
Серце б'ється у метроном.
Ми з тобою такі близькі.
Ми розтане, наче сон.
Ми розтанемо прям у дощі.
У передсвітанковий горизонт, Боже, малі промені.
Ми все відчуваємо нутром.
Брехати один одному немає потреби.
Хоч у щось вірю я, й у щось віриш ти.
Сніг іде і замітає.
Тануть, тануть, тануть сліди.
Скільки нас таких тут мільйони.
Ми ростемо, як квіти.
Почуттями граємо, щоб на мить уникнути порожнечі,
Але не передбачимо цей світ, де б'ються шибки мрії.
Мене збивають з пантелику твої слова - голки,
І почуття на уламки, а їх не повторити.
Наш лід став занадто тонкий і ми ходимо по краю;
Пропущені дзвінки так складно говорити.
Вони так хочуть наші уламки, але їм -
Їм доведеться чекати так довго всередині.
Загоряються, як у вікнах, вогні.
Мені так подобається, що ми тут самі;
А-а, а-а, а-а.