Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні осколки, виконавця - МАЛЬБЭК.
Дата випуску: 31.01.2019
Мова пісні: Російська мова
осколки(оригінал) |
Снег идёт и заметает. |
Тают, тают, тают следы. |
Сколько нас таких тут — миллионы. |
Мы растём, как цветы. |
Чувствами играем, чтобы на миг избежать пустоты, |
Но не предсказуем этот мир, где бьются стёкла мечты. |
Тут твой дом, из него ты не беги. |
Ты забудешь обо всём, расстояние руки. |
Только слышно за окном, как хрустят твои шаги. |
Сердце бьётся в метроном. |
Мы с тобою так близки. |
Мы растаем, будто сон. |
Мы растаем прям в дожди. |
В предрассветный горизонт, Боже, малые лучи. |
Мы всё чувствуем нутром. |
Врать друг другу нет нужды. |
Хоть во что-то верю я, и во что-то веришь ты. |
Снег идёт и заметает. |
Тают, тают, тают следы. |
Сколько нас таких тут — миллионы. |
Мы растём, как цветы. |
Чувствами играем, чтобы на миг избежать пустоты, |
Но не предсказуем этот мир, где бьются стёкла мечты. |
Меня сбивают с толку твои слова — иголки, |
И чувства на осколки, а их не повторить. |
Наш лёд стал слишком тонкий и мы ходим по кромке; |
Пропущенные звонки, так сложно говорить. |
Они так хотят наши осколки, но им - |
Им придётся ждать так долго внутри. |
Загораются, как в окнах огни. |
Мне так нравится, что мы здесь одни; |
А-а, а-а, а-а. |
(переклад) |
Сніг іде і замітає. |
Тануть, тануть, тануть сліди. |
Скільки нас таких тут мільйони. |
Ми ростемо, як квіти. |
Почуттями граємо, щоб на мить уникнути порожнечі, |
Але не передбачимо цей світ, де б'ються шибки мрії. |
Тут твоя хата, з неї ти не біжи. |
Ти забудеш про все, відстань руки. |
Тільки чути за вікном, як хрумтять твої кроки. |
Серце б'ється у метроном. |
Ми з тобою такі близькі. |
Ми розтане, наче сон. |
Ми розтанемо прям у дощі. |
У передсвітанковий горизонт, Боже, малі промені. |
Ми все відчуваємо нутром. |
Брехати один одному немає потреби. |
Хоч у щось вірю я, й у щось віриш ти. |
Сніг іде і замітає. |
Тануть, тануть, тануть сліди. |
Скільки нас таких тут мільйони. |
Ми ростемо, як квіти. |
Почуттями граємо, щоб на мить уникнути порожнечі, |
Але не передбачимо цей світ, де б'ються шибки мрії. |
Мене збивають з пантелику твої слова - голки, |
І почуття на уламки, а їх не повторити. |
Наш лід став занадто тонкий і ми ходимо по краю; |
Пропущені дзвінки так складно говорити. |
Вони так хочуть наші уламки, але їм - |
Їм доведеться чекати так довго всередині. |
Загоряються, як у вікнах, вогні. |
Мені так подобається, що ми тут самі; |
А-а, а-а, а-а. |