Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні 95, Rue Borsalino (J'me Confesse), виконавця - Lino. Пісня з альбому Paradis Assassiné, у жанрі Поп
Дата випуску: 16.10.2005
Лейбл звукозапису: Capitol
Мова пісні: Французька
95, Rue Borsalino (J'me Confesse)(оригінал) |
On a l'âge de nos actes, la sagesse de leurs conséquences |
P’t-être qu’on serait différents loin d’nos ZAC? |
Peut-être, mais c’qui est sûr, qu’l’homme qu’on devient |
Dépend du môme qu’on a été, ces putains d’blessures |
La daronne voulait qu’j’devienne toubib ou baveux |
J’ai fait un bide grave, l'école et moi c’est Arafat et Sharon |
Désolé M’sieur l’Commissaire, y’a qu’sur l’beat que j’passe aux aveux |
La couronne j’braque nerveux, dope mon rap à la testostérone |
J'étais un merdeux, plein d’attitude, peu d’ambition |
Cauchemardeux, j’ai fait mes études dans un buisson |
La putain d’cuisson? |
Tu connais, l’son on l’aime saignant dans l’coin |
Les mots crus, la tête brûlée à point sous l’bonnet |
Check un-deux, on est microphone-toxo' |
Reconnais qu’si t’es d’taille, t’es rare comme une putain sans proxo' |
On est en 95, le morceau c’est «Balltrap», puissant |
J’fête mes 20 piges au poste, menottes serrées jusqu’au sang |
La chasse au flouze assassine l’innocence, comme grandir près des piquouzes |
À l'âge bête dans une partouze, perdre son pucelage |
Prête l’oreille, épouse ma cause ou pas |
J’m’apprête à faire pousser des roses sur un tas d’bouse |
J’t’emmène en virée dans les rues d’ma vie |
Dans c’monde j’purge ma peine, j’sais pas combien d’temps j’ai à tirer |
J’ai pété la vitre quand j’ai vu les portes du succès closes |
J’me confesse |
J’ai créé ma prose dans les rues d’la ville |
La dalle j’connais, j’en parle peu par respect pour mes géniteurs |
La drogue comme thérapeute |
À la banque d’la morale j’suis débiteur, mec depuis ti-pe j’dérape |
Dans l’collimateur des schmitts, j’glisse sur un terrain râpeux |
C’est dans mes raps qu'ça s’ressent, j’ai eu l’vice précoce |
L’odeur du sang, la pisse, les plans stressants |
Depuis qu’on est gosses mes frangins et moi |
Trop nombreux mais pas numérotés |
On a expérimenté l’cheu-arra, déjà tout jeunes ça carrotait |
Y’avait d’la joie dans nos trous à rat, c'était loin d'être Rio |
Enfance bercée par les cris, menaces d’expulsion du proprio |
On aime la vie alors on s’cramponne, prend la fourrure par la crinière |
Mêmes paralysés par une rafale dans la moelle épinière |
J’m’en tamponne, un chouia obsédé fallait l’présager |
Gamin, j’ai fait des tonnes de trucs avec une conne plus âgée |
J’reste enragé, j’vous emmerde, c’rap c’est mon blues |
Sur ma mère, j’m’apprête à faire pousser des roses sur un tas d’bouse |
J’t’emmène en virée dans les rues d’ma vie |
Dans c’monde j’purge ma peine, j’sais pas combien d’temps j’ai à tirer |
J’ai pété la vitre quand j’ai vu les portes du succès closes |
J’me confesse |
J’vais crier ma prose dans les rues d’la ville |
Quand l’daron est parti, j'étais pas un homme, encore un merdeux |
Paix à son âme, devant la somme d’emmerdes, m’man pleurait pour deux |
J’attrape mon arme, mes pieds épousent le béton à merveille |
Ses larmes j’les ai pas vues, trop occupé à rien foutre |
Quand la rue surveille, le sort te shoote ou t’braque |
J’ai rien trouvé d’mieux qu’ramener des tas d’flics retourner la baraque |
Dire que l’destin nous a mal notés? |
C’est ça |
Y’a rien d’pire pour une mère que d’voir son fils mourir ou partir menotté |
C’est ma rédemption d’délinquant, ce son m’foudroie |
Ça nique le mental, comme voir son premier cadavre à cinq ans |
Maintenant j’marche droit ou presque |
J’ai trouvé un camp, béni mes proches |
Seul l'échec viendra assassiner ma fresque |
J’serai pas criminel, parc’que c’est c’que leurs statistiques disent |
Le Ciel nous vise depuis l’péché originel |
Oublie les pronostics, moi j’t’offre une virée dans mes shoes |
2005 c’est Ärsenik, j’fais pousser des roses sur un tas d’bouse |
J’t’emmène en virée dans les rues d’ma vie |
Dans c’monde j’purge ma peine, j’sais pas combien d’temps j’ai à tirer |
J’ai pété la vitre quand j’ai vu les portes du succès closes |
J’me confesse |
J’ai créé ma prose dans les rues d’la ville |
La vie est une pute, on est ses michetons |
À s’vendre, à s’shooter pour un bifton |
C’est quoi l’but? |
Maudis pas l’trou où tu chutes mais c’qui t’a mis dedans |
J’crois ni au hasard ni aux accidents |
J’me confesse |
2005, 95 rue Borsalino |
J’me confesse |
(переклад) |
Ми вік наших вчинків, мудрість їхніх наслідків |
Можливо, ми б відрізнялися від нашого ZAC? |
Можливо, але безсумнівно, що людиною ми станемо |
Залежить від того, ким ми були дитиною, ці бісані травми |
Дарон хотів, щоб я став лікарем чи слиняком |
У мене був серйозний провал, школа і я Арафат і Шарон |
Вибачте, комісаре, я зізнаюся лише в такті |
Корона, я нервую, дурить мій реп тестостероном |
Я був придурком, повний ставлення, мало амбіцій |
Кошмар, я навчався в кущі |
До біса приготування їжі? |
Знаєте, звук, який нам подобається, кровоточить у кутку |
Від грубих слів голова згоріла під капотом |
Перевірте один-два, ми мікрофон-токсо' |
Визнайте, що якщо ви високий, ви рідкісні, як повія без proxo' |
Це 95, трек «Balltrap», потужний |
Я святкую свої 20 років на вокзалі, у наручниках туго до крові |
Полювання на сльоту вбиває невинність, як зростаючий серед пікуузів |
У німому віці в оргії, втративши цноту |
Прислухайтеся, підтримуйте мою справу чи ні |
Я збираюся вирощувати троянди на купі гною |
Я покатаюся з тобою вулицями мого життя |
На цьому світі я відбываю покарання, не знаю, скільки мені доведеться стріляти |
Я розбив скло, коли побачив, що двері успіху зачинені |
зізнаюся |
Я творив свою прозу на вулицях міста |
Я знаю плиту, я мало про неї говорю з поваги до батьків |
Наркотики як терапевти |
На банку моралі я боржник, людина з тих-пе ковзаю |
Під прицілом шміттів я ковзаю по нерівній землі |
Це в моїх репах, що я відчуваю, я мав передчасний порок |
Запах крові, мочі, стресові плани |
З тих пір, як ми були дітьми, я і мої брати |
Забагато, але не пронумеровано |
Ми експериментували з cheu-arra, вже зовсім молодим це була морква |
У наших щурячих норах була радість, це було далеко не Ріо |
Дитинство потрясло криками, погрозами вигнання з поміщика |
Ми любимо життя, тому тримаємося, беремо шерсть за гриву |
Такий же паралізований вогнепальним пострілом у спинний мозок |
Мені байдуже, трохи одержимий мав це передбачити |
Малюк, я зробив купу лайна зі старшою сукою |
Я залишаюся злий, до біса, це реп, це мій блюз |
На мамі я збираюся виростити троянди на купі гною |
Я покатаюся з тобою вулицями мого життя |
На цьому світі я відбываю покарання, не знаю, скільки мені доведеться стріляти |
Я розбив скло, коли побачив, що двері успіху зачинені |
зізнаюся |
Я збираюся кричати свою прозу на вулицях міста |
Коли дарон пішов, я не був чоловіком, все ще лайно |
Спокій його душі, перед сумою лайна, м'ман плакав за двох |
Я хапаю пістолет, мої ноги ідеально обіймають бетон |
Її сліз я їх не бачив, надто зайнятий, не даючи лайку |
Коли дивиться вулиця, доля стріляє в тебе або обкрадає |
Я не знайшов нічого кращого, як повернути багато поліцейських, щоб повернути будинок |
Сказати, що доля нас погано відмітила? |
Це воно |
Немає нічого гіршого для матері, ніж побачити, як помирає її син або йде в наручниках |
Це моє спокутування як злочинця, цей звук мене вражає |
Це трахає розум, як побачити свій перший труп о п’ятій |
Тепер я ходжу прямо або майже |
Знайшов табір, благослови моїх близьких |
Тільки невдача вб’є мою фреску |
Я не буду злочинцем, бо так говорить їхня статистика |
Небо спрямоване на нас від первородного гріха |
Забудьте про прогнози, я пропоную вам покататися на моєму місці |
2005 — Ärsenik, вирощую троянди на купі гною |
Я покатаюся з тобою вулицями мого життя |
На цьому світі я відбываю покарання, не знаю, скільки мені доведеться стріляти |
Я розбив скло, коли побачив, що двері успіху зачинені |
зізнаюся |
Я творив свою прозу на вулицях міста |
Життя — стерва, ми — її мотики |
Продавати, стріляти на біфтон |
Яка мета? |
Не проклинайте діру, куди ви впали, а те, що вас в неї ввело |
Я не вірю в випадковості чи випадковості |
зізнаюся |
2005 р., вул. Борсаліно, 95 |
зізнаюся |