Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сутки, виконавця - LASCALA. Пісня з альбому Forte, у жанрі АльтернативаДата випуску: 10.11.2013
Лейбл звукозапису: Союз Мьюзик
Мова пісні: Російська мова
Сутки(оригінал) |
| Какая теплая зима, |
| А снег как-будто стикер, ослепляет стены |
| И ты один, и я одна меняем схему. |
| И трехметровая кровать, |
| И на столе все как положено — мартини, |
| Я начинаю забывать: кто мы и где мы? |
| Припев: |
| Нечестно так бывает зачем столкнули нас опять лицом к лицу |
| В венах что-то закипает, а что, сама понять я не могу, |
| Меня волною накрывает, а я мала, как на штрих-коде черный штрих, |
| Но один вопрос не унимает: кто из нас останется в живых? |
| Давай представим, что потом |
| Случится ровно через месяц как с тобою мы умрем, идти по жизни в два кольца, |
| Но я боец и доберусь вновь до победного конца, ты признаешь свою ошибку |
| Не буду спорить, твой черед, ты знаешь, лучше промолчу, но между нами эта нитка |
| Я ненавижу, но признаюсь, что по-прежнему хочу. |
| Припев: |
| Нечестно так бывает меня заставили смотреть в твои глаза |
| И в венах что-то закипает, но я молчу, мне просто нечего сказать. |
| Под тобой я снова таю, жаль с месяцами ты уже чужой, |
| Но один вопрос не унимает: кто из нас останется живой? |
| И полетели телеграммы |
| С оповещением о том, что были мы и вот нас нет и что же скажет моя мама, |
| Прошу прощения за написанный чуть выше мною бред. |
| И не хватает кислорода, и остается ровно две минуты продержаться нам, |
| Но только ты не дышишь вроде |
| Из этой клетки смерти я, похоже, выберусь одна. |
| Припев: |
| Нечестно так бывает нам дали ровно сутки, чтобы умереть, |
| Ты другой и я другая, но судьба опять свела нас в декабре. |
| На часах намек на полночь, ты молчишь, но слышен крик души |
| И уже терпеть не вмочь мне: кто из нас двоих сумеет жить? |
| Кто из нас двоих сумеет жить? |
| Кто из нас двоих сумеет жить? |
| (переклад) |
| Яка тепла зима |
| А сніг начебто стікер, засліплює стіни |
| І ти один, і я одна змінюємо схему. |
| І триметрове ліжко, |
| І на столі все як годиться — мартіні, |
| Я починаю забувати: хто ми і де ми? |
| Приспів: |
| Нечесно так буває навіщо зіштовхнули нас знову обличчям до особи |
| У венах щось закипає, а що сама зрозуміти я не можу, |
| Мене хвилею накриває, а я мала, як на штрих-коді чорний штрих, |
| Але одне питання не вгамовує: хто з нас залишиться в живих? |
| Давай уявімо, що потім |
| Станеться рівно через місяць як з тобою ми помремо, йти по життя в два кільця, |
| Але я боєць і доберуся знову до переможного кінця, ти визнаєш свою помилку |
| Не буду сперечатися, твоя черга, ти знаєш, краще промовчу, але між нами ця нитка |
| Я ненавиджу, але зізнаюся, що, як і раніше, хочу. |
| Приспів: |
| Нечесно так буває мене змусили дивитися у твої очі |
| І в венах щось закипає, але я мовчу, мені просто нема чого сказати. |
| Під тобою я знову тану, шкода з місяцями ти вже чужий, |
| Але одне питання не вгамовує: хто з нас залишиться живий? |
| І полетели телеграми |
| З повідомленням про те, що були ми і ось нас немає і що скаже моя мама, |
| Перепрошую за написане трохи вище мною марення. |
| І не хватає кисню,і залишається рівно дві хвилини протриматися нам, |
| Але тільки ти не дихаєш начебто |
| З цієї клітини смерті я, схоже, виберуся одна. |
| Приспів: |
| Нечесно так буває нам дали рівно добу, щоб померти, |
| Ти другий і я інша, але доля знову звела нас у грудні. |
| На годиннику натяк на опівночі, ти мовчиш, але чути крик душі |
| І вже терпіти не допомогти мені: хто з нас двох зуміє жити? |
| Хто з нас двох зможе жити? |
| Хто з нас двох зможе жити? |