Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сутки, виконавця - LASCALA. Пісня з альбому Forte, у жанрі Альтернатива
Дата випуску: 10.11.2013
Лейбл звукозапису: Союз Мьюзик
Мова пісні: Російська мова
Сутки(оригінал) |
Какая теплая зима, |
А снег как-будто стикер, ослепляет стены |
И ты один, и я одна меняем схему. |
И трехметровая кровать, |
И на столе все как положено — мартини, |
Я начинаю забывать: кто мы и где мы? |
Припев: |
Нечестно так бывает зачем столкнули нас опять лицом к лицу |
В венах что-то закипает, а что, сама понять я не могу, |
Меня волною накрывает, а я мала, как на штрих-коде черный штрих, |
Но один вопрос не унимает: кто из нас останется в живых? |
Давай представим, что потом |
Случится ровно через месяц как с тобою мы умрем, идти по жизни в два кольца, |
Но я боец и доберусь вновь до победного конца, ты признаешь свою ошибку |
Не буду спорить, твой черед, ты знаешь, лучше промолчу, но между нами эта нитка |
Я ненавижу, но признаюсь, что по-прежнему хочу. |
Припев: |
Нечестно так бывает меня заставили смотреть в твои глаза |
И в венах что-то закипает, но я молчу, мне просто нечего сказать. |
Под тобой я снова таю, жаль с месяцами ты уже чужой, |
Но один вопрос не унимает: кто из нас останется живой? |
И полетели телеграммы |
С оповещением о том, что были мы и вот нас нет и что же скажет моя мама, |
Прошу прощения за написанный чуть выше мною бред. |
И не хватает кислорода, и остается ровно две минуты продержаться нам, |
Но только ты не дышишь вроде |
Из этой клетки смерти я, похоже, выберусь одна. |
Припев: |
Нечестно так бывает нам дали ровно сутки, чтобы умереть, |
Ты другой и я другая, но судьба опять свела нас в декабре. |
На часах намек на полночь, ты молчишь, но слышен крик души |
И уже терпеть не вмочь мне: кто из нас двоих сумеет жить? |
Кто из нас двоих сумеет жить? |
Кто из нас двоих сумеет жить? |
(переклад) |
Яка тепла зима |
А сніг начебто стікер, засліплює стіни |
І ти один, і я одна змінюємо схему. |
І триметрове ліжко, |
І на столі все як годиться — мартіні, |
Я починаю забувати: хто ми і де ми? |
Приспів: |
Нечесно так буває навіщо зіштовхнули нас знову обличчям до особи |
У венах щось закипає, а що сама зрозуміти я не можу, |
Мене хвилею накриває, а я мала, як на штрих-коді чорний штрих, |
Але одне питання не вгамовує: хто з нас залишиться в живих? |
Давай уявімо, що потім |
Станеться рівно через місяць як з тобою ми помремо, йти по життя в два кільця, |
Але я боєць і доберуся знову до переможного кінця, ти визнаєш свою помилку |
Не буду сперечатися, твоя черга, ти знаєш, краще промовчу, але між нами ця нитка |
Я ненавиджу, але зізнаюся, що, як і раніше, хочу. |
Приспів: |
Нечесно так буває мене змусили дивитися у твої очі |
І в венах щось закипає, але я мовчу, мені просто нема чого сказати. |
Під тобою я знову тану, шкода з місяцями ти вже чужий, |
Але одне питання не вгамовує: хто з нас залишиться живий? |
І полетели телеграми |
З повідомленням про те, що були ми і ось нас немає і що скаже моя мама, |
Перепрошую за написане трохи вище мною марення. |
І не хватає кисню,і залишається рівно дві хвилини протриматися нам, |
Але тільки ти не дихаєш начебто |
З цієї клітини смерті я, схоже, виберуся одна. |
Приспів: |
Нечесно так буває нам дали рівно добу, щоб померти, |
Ти другий і я інша, але доля знову звела нас у грудні. |
На годиннику натяк на опівночі, ти мовчиш, але чути крик душі |
І вже терпіти не допомогти мені: хто з нас двох зуміє жити? |
Хто з нас двох зможе жити? |
Хто з нас двох зможе жити? |