Переклад тексту пісні Осень 2018 - Красное Дерево

Осень 2018 (оригінал)

Е!
Красное Дерево здесь!
Это осень 2-0-1-8
3-1
Да, и правда говорят, что я пропащий
Что ж, бывает, зато настоящий
С детства полюбил тёмные оттенки
И давно синевой забиты коленки
А мы жили мечтами, эти мысли в тетрадь
Меняли бумагу на воздух и снова решать
Многим улица заменила мать
С воем сирен и криком «Стоять!»
(Стоять! Стоять!)
И без званий узнали, что не надо стесняться
И только после 30-ти я забил свои пальцы
Как ребёнок, продолжаю удивляться
Чую шипение змей, слышу шипение раций
Снова на бите теперь горе не беда
И пускай меня колбасит об крутые берега
Но со мной моя бригада и это то, что надо
Она чище чем голда 24-го карата
На деревьях желтела листва
И я бежал по траве босяком
Так не хватает в жизни тепла
И мы просим его у икон
На деревьях желтела листва
И я бежал по траве босяком
Так не хватает в жизни тепла
И мы просим его у икон
Я так хотел вернуться назад
И многих нет, кто шёл по пути (да)
Никто не прав, не виноват
Прикрыв спины друг друга проще дальше идти
Внутри души камнем пылилась тетрадь
И я открою там, где закончил писать
И в моей памяти столько людей и кадров
Но только дым-предатель стирает их плавно (О, да)
Мы прожигаем свою жизнь странно
Под низкие биты атланта и туман из бланта
И мой старый город живёт по законам Спарты
И многих не надолго хватило после старта
А в памяти братья и те, кто нам мешал
Мы все уходим тихо, уходим неспеша
В груди болит как в упор из калаша
Я помнить буду до конца.
Покойтесь с миром, кореша!
На деревьях желтела листва
И я бежал по траве босяком
Так не хватает в жизни тепла
И мы просим его у икон
На деревьях желтела листва
И я бежал по траве босяком
Так не хватает в жизни тепла
И мы просим его у икон

Осень 2018 (переклад)

Е!
Червоне Дерево тут!
Це осінь 2-0-1-8
3-1
Так, і справді кажуть, що я зник.
Що ж, буває, зате справжній
З дитинства полюбив темні відтінки
І давно синьової забиті коліна
А ми жили мріями, ці думки у зошит
Змінювали папір на повітря і знову вирішувати
Багатьом вулиця замінила матір
З виттям сирен та криком «Стояти!»
(Стояти! Стояти!)
І без звань дізналися, що не треба соромитись
І лише після 30-ти я забив свої пальці
Як дитина, продовжую дивуватися
Чую шипіння змій, чую шипіння рацій
Знову на биті тепер горе не біда
І нехай мене ковбасить об круті береги
Але зі мною моя бригада і це те, що треба
Вона чистіша за голду 24-го карата
На деревах жовтіло листя
І я біг по траві босяком
Так не вистачає у житті тепла
І ми просимо його у ікон
На деревах жовтіло листя
І я біг по траві босяком
Так не вистачає у житті тепла
І ми просимо його у ікон
Я так хотів повернутися назад
І багатьох немає, хто йшов дорогою (так)
Ніхто не правий, не винен
Прикривши спини один одного простіше йти далі
Всередині душі каменем припадав пилом зошит
І я відкрию там, де перестав писати
І в моїй пам'яті стільки людей та кадрів
Але тільки дим-зрадник стирає їх плавно (О, так)
Ми пропалюємо своє життя дивно
Під низькі біти атланту та туман із бланта
І моє старе місто живе за законами Спарти
І багатьох не надовго вистачило після старту
А в пам'яті брати і ті, хто нам заважав
Ми всі йдемо тихо, йдемо поволі
У грудях болить як упор з калаша
Я пам'ятатиму до кінця.
Спочивайте зі світом, кореша!
На деревах жовтіло листя
І я біг по траві босяком
Так не вистачає у житті тепла
І ми просимо його у ікон
На деревах жовтіло листя
І я біг по траві босяком
Так не вистачає у житті тепла
І ми просимо його у ікон