Переклад тексту пісні Следы - ГРОТ, D-MAN 55

Следы (оригінал)

Припев:
Видишь как падает ливень в город прямо под нами, далеко не все следы размывает
водой.
Побегут на улицу дети с нашими именами, как заглядываются в бездну над головой.
Видишь как падает ливень в город прямо под нами, далеко не все следы размывает
водой.
Побегут на улицу дети с нашими именами, как заглядываются в бездну над головой.
Подождем до завтра, приедем и извинимся точно, ты знала все будет по-другому
этой же ночью,
Утром я узнал и понял жизнь из одного дня, никакого завтра, бесконечное сегодня.
Будто потерянный в глубине изумруд блеснул, эти цветы твои цветут шестую весну,
Космос над твоим домом велик и почти не познан, нам чуть за двадцать и знаешь,
мы такие серьезные.
Забавны наши вольные хрипы из рации, искать и найти при встрече,
чтоб за все оправдаться.
Ветер снимает со зданий слои бетонной пыли, стирая надписи которые мы с тобой
не забыли,
Лица замотанные от этих песчаных ветров, свои узнают меня даже по звуку шагов.
Однажды свет пройдет на сквозь и покинет усталость, мы будем рассказывать тебе
как встретили старость.
Всякая боль уходит прочь, поверь мне, я знаю, знаю точно, всего лишь слезы,
всего лишь ночь.
Это большая дорога, местами с кочками, уходят близкие оставляя память,
их тепло навсегда останется с нами.
Делаем глупости и копим знания, прощаем первыми, виним себя сами,
Где-то в себе бродим часами, но кто-то поймет все что мы написали.
Кипяточек поставил?
— уже кипит.
Президента слыхал?
Всех поймают бандитов!
Любо братцы на Руси жить, жаль, что придется уйти и решаем не мы.
Так давай вдвоем попробуем расписать один лист и дождаться ту комету что видна
лишь раз лет в триста
Давай взлетим в космос лишь закрыв глаза, найдем с той высоты наш дом и
вернемся назад.
Тысячи лет сердца людей горят разным огнем, давай, напишем сказку и будет
верить в нее вдвоем
Может заблудимся в лесу среди метели танцев, чтобы вспоминать как было страшно
и вместе смеяться
Потом холодная весна-город серой жижей, но над домами наша звезда и я всегда ее
вижу.
И даже сквозить облака, как главный ориентир, среди неродных глаз,
темных чужих квартир.
Все закончится, туда где мы крепость строили, придут другие люди,
новые слагать истории
Чувствуй самое главное, смотри с пристрастием, мир вокруг тебя изначально
заточен под счастье.
Припев:
Видишь как падает ливень в город прямо под нами, далеко не все следы размывает
водой.
Побегут на улицу дети с нашими именами, как заглядываются в бездну над головой.
Видишь как падает ливень в город прямо под нами, далеко не все следы размывает
водой.
Побегут на улицу дети с нашими именами, как заглядываются в бездну над головой.

Следы (переклад)

Приспів:
Бачиш як падає злива в місто прямо під нами, далеко не всі сліди розмиває
водою.
Побіжать на вулицю діти з нашими іменами, як заглядаються в безодню над головою.
Бачиш як падає злива в місто прямо під нами, далеко не всі сліди розмиває
водою.
Побіжать на вулицю діти з нашими іменами, як заглядаються в безодню над головою.
Зачекаємо до завтра, приїдемо і вибачимося точно, ти знала все буде по-іншому
цієї ж вночі,
Вранці я дізнався і зрозумів життя з одного дня, ніякого завтра, нескінченне сьогодні.
Наче втрачений в глибині смарагд блиснув, ці квіти твої цвітуть шосту весну,
Космос над твоїм домом великий і майже не пізнаний, нам трохи за двадцять і знаєш,
ми такі серйозні.
Забавні наші вільні хрипи з рації, шукати і знайти при зустрічі,
щоб за все виправдатися.
Вітер знімає з будинків шари бетонного пилу, стираючи написи які ми з тобою
не забули,
Особи замотані від цих піщаних вітрів, свої впізнають мене навіть по звуку кроків.
Якось світло пройде на крізь і залишить втому, ми розповідатимемо тобі
як зустріли старість.
Будь-який біль йде геть, повір мені, я знаю, знаю точно, всього лише сльози,
лише ніч.
Це велика дорога, місцями з кічками, йдуть близькі залишаючи пам'ять,
їхнє тепло назавжди залишиться з нами.
Робимо дурості і копимо знання, прощаємо першими, звинувачуємо себе самі,
Десь у собі бродимо годинами, але хтось зрозуміє все що ми написали.
Окріп поставив?
— уже кипить.
Президента чув?
Усіх зловлять бандитів!
Любо братики на Русі жити, шкода, що доведеться піти і вирішуємо не.
Так давай удвох спробуємо розписати один аркуш і чекати ту комету що видно
лише раз років у триста
Давай злетимо в космос лише заплющивши очі, знайдемо з тієї висоти наш будинок і
повернемось назад.
Тисячі років серця людей горять різним вогнем, давай, напишемо казку і буде
вірити в ні вдвох
Може заблукаємо в лісі серед хуртовини танців, щоб згадувати як було страшно
і|разом сміятися
Потім холодна весна-місто сірою жижею, але над будинками наша зірка і я завжди її
бачу.
І навіть проглядати хмари, як головний орієнтир, серед нерідних очей,
темних чужих квартир.
Все закінчиться, туди де ми міцність будували, прийдуть інші люди,
нові складати історії
Відчуй найголовніше, дивись із пристрастю, світ навколо тебе спочатку
заточений під щастя.
Приспів:
Бачиш як падає злива в місто прямо під нами, далеко не всі сліди розмиває
водою.
Побіжать на вулицю діти з нашими іменами, як заглядаються в безодню над головою.
Бачиш як падає злива в місто прямо під нами, далеко не всі сліди розмиває
водою.
Побіжать на вулицю діти з нашими іменами, як заглядаються в безодню над головою.