Переклад тексту пісні Золотая Тропа - ГРОТ, D-MAN 55

Золотая Тропа (оригінал)

Со стенаньями к небу или с заявой к вождям?
Мне мою невесту из метро вынесли по частям…
Я — хозяин, вожак, глава семьи, защитник
Плачу по-щенячьи: одному не дотащить
В нескольких сумках месиво из (мести желания? — не уверен)
Лебедь моя белёсая уложена в целофане
Отечество отвечает, пока празднует враг:
Свечи, пара дней без юмора и приспущенный флаг
Завтра уже ящик разойдётся ещё пуще
Святыни вотчины останутся приспущены
В урбане, на ощупь, приступ … и страха петля,
А нас питает мощью мать сыра земля
В кителе моего деда добрая дюжина дырок
Кого ты хочешь убить или напугать, упырок?
Бой человека против танка — воистину неравен
Мне нужно как минимум три, я преисполнен правды
Припев (дважды):
Души уйдут золотой тропой
Клином журавлей над головой
И мы навек лишены покоя
Отродье упырей мы вызываем на бой!
Порох извилины жжёт пластид в подземках
Дети, женщины, плач, копоть на стенках
Излучая любовь, они желали мира
И они не вникали, кто тут кафиры, а?
Воин ли тот, кто прячет лицо во тьме?
Объявите, с кем, если речь о войне!
С теми, кто дел не знает, не нюхал нефти?
Вы хотите страха?
Нам плевать на смерть!
Без вины терпеть, считая потери
Одно пусть знают — они служат все Зверю!
Вера и правда отпирают все двери
Георгий и змей.
Верим, всему своё время!
Превозмогая боль, назло предсказаниям
Встречаем день с радостью утром ранним
На городских площадях за пустыми лесами
Народ тот могучий, зови нас «славяне»
Припев (дважды):
Души уйдут золотой тропой
Клином журавлей над головой
И мы навек лишены покоя
Отродье упырей мы вызываем на бой!
Вековое дерево под тяжестью времён треснет
Так и мы на Земле: отживём своё и исчезнем
На самом дальнем погосте мы поутру видели
Как улыбались души, оставив в гробах носители
С нами тишина, идём без боевого клича
Через туман смотрят имена с могильных табличек
И мне не страшно.
Друг, мужайся, не кисни!
Там — наши дети, а значит — победа выше жизни!
Вспоминая те слёзы, идти ещё и ещё
Каждый солдат — в счёт, каждый будет отмщён!
Так вызволяется жизнь из вражеских когтей
Так приносится слава стенам наших крепостей!
Так на Севере, за дымом войн едким
Стоит волшебная страна на костях предков
Стоит, сияя, с утра от росы влажная
Пройдя сквозь ветер веков, она помнит каждого

Золотая Тропа (переклад)

Зі стінами до неба або із заявою до вождів?
Мені мою наречену з метри винесли по частин...
Я— господар, ватажок, глава сім'ї, захисник
Плачу по-щенячому: одному не дотягнути
У кількох сумках місиво з (місту бажання? — не впевнений)
Лебідь моя біла укладена в целофані
Батьківщина відповідає, доки святкує ворог:
Свічки, пара днів без гумору та приспущений прапор
Завтра вже ящик розійдеться ще дужче
Святині вотчини залишаться приспущені
В урбані, на на дотик, напад... і страху петля,
А нас живить силою мати сиру земля
В кителі мого діда добра дюжина дірок
Кого ти хочеш убити або налякати, упирок?
Бій людини проти танка - воістину нерівний
Мені потрібно як мінімум три, я сповнений правди
Приспів (двічі):
Душі підуть золотою стежкою
Клином журавлів над головою
І ми навік позбавлені спокою
Зроду упирів ми викликаємо на бій!
Порох звивини палить пластид у підземках
Діти, жінки, плач, кіптява на стінках
Випромінюючи любов, вони бажали миру
І вони не вникали, хто тут окупанти, а?
Чи воїн той, хто ховає обличчя у темряві?
Оголосіть, з ким, якщо мова про війну!
З тими, хто справ не знає, не нюхав нафти?
Ви бажаєте страху?
Нам начхати на смерть!
Без провини терпіти, рахуючи втрати
Одне нехай знають — вони служать усі Звірю!
Віра і правда відчиняють усі двері
Георгій та змій.
Віримо, усьому свій час!
Перемагаючи біль, на зло прогнозам
Зустрічаємо день з радістю вранці раннім
На міських площах за порожніми лісами
Народ той могутній, клич нас «слов'яни»
Приспів (двічі):
Душі підуть золотою стежкою
Клином журавлів над головою
І ми навік позбавлені спокою
Зроду упирів ми викликаємо на бій!
Вікове дерево під вагою часів трісне
Так і ми на Землі: відживемо своє і зникнемо
На найдальшому цвинтарі ми вранці бачили
Як усміхалися душі, залишивши в трунах носії
З нами тиша, йдемо без бойового кличу
Через туман дивляться імена з могильних табличок
І мені не страшно.
Друг, мужися, не кисни!
Там - наші діти, а значить - перемога вище життя!
Згадуючи ті сльози, йти ще й ще
Кожен солдат — рахунок, кожен буде помщений!
Так звільняється життя з ворожих кігтів
Так приноситься слава стінам наших фортець!
Так на Північі, за димом воєн їдким
Стоїть чарівна країна на кістках предків
Стоїть, сяючи, з ранку від роси волога
Пройшовши крізь вітер століть, вона пам'ятає кожного