Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Поговорить, виконавця - ГРОТ. Пісня з альбому Ремесло, у жанрі Русский рэпДата випуску: 08.09.2020
Лейбл звукозапису: Respect Production
Мова пісні: Російська мова
Поговорить(оригінал) |
| Где-то среди нами не названных мест |
| Мёртвую деревню проглатывал лес. |
| Там, где из живущих никто не жилец, |
| Расставались сын и отец. |
| Одному пора за столетием лихим |
| Тихо обратиться в коренья и мхи, |
| А другому впредь без советов чужих |
| Самому отправиться в жизнь. |
| «Выйдешь сегодня же на заре, |
| Надышись таёжным дёрном и шорохами зверей. |
| За болотами места, куда я тебя не водил — |
| Человеческое море, но в том море ты будешь один. |
| Всё, чему я тебя научил, |
| Твоим бедам будет самой значительной из причин. |
| Там не знают сказок, что я читал тебе наизусть, |
| Там помогут, только если услышат: ‹я тебе пригожусь›. |
| Строят там дома в десять тысяч семей, |
| Десять тысяч разных железных дверей, |
| Будто бы повсюду свирепствует мор, |
| И заразен сам разговор. |
| Все скрывают залежи мечт и надежд, |
| Но всё заплесневеет в стоячей воде. |
| Душу изливают, совсем постарев, |
| Стае голубей во дворе. |
| Знай, что однажды придёт пора, |
| Ты почувствуешь, насколько сегодня я был не прав. |
| После стольких беспробудно закрытых дверей подряд |
| На твой стук ещё одну такую же запросто отворят. |
| С кем-то разительно не таким — |
| Назиданиям моим и своему опыту вопреки, |
| Когда на ночь отгремят засовы у каждой двери, |
| Вы сядете поговорить.» |
| Спой нам, птица-свет, |
| Мы не поём друг другу песен, |
| Вот уж целый век |
| По городам и весям |
| Молчат. |
| Спой о начале начал, |
| Спой, о чём пели мы до войны, |
| Пели мы до войны, |
| Спой, о чём мы здесь пели до тишины. |
| (переклад) |
| Десь серед нами неназваних місць |
| Мертве село проковтував ліс. |
| Там, де з тих, хто живе ніхто не мешканець, |
| Розлучалися син та батько. |
| Одному пора за століттям лихим |
| Тихо звернутися в коріння та мохи, |
| А іншому надалі без порад чужих |
| Самому вирушити у життя. |
| «Вийдеш сьогодні ж на зорі, |
| Надихайся тайговим дерном і шарудінням звірів. |
| За болотами місця, куди я тебе не водив |
| Людське море, але в цьому морі ти будеш один. |
| Все, чого я тебе навчив, |
| Твоїм бідам буде найважливішою з причин. |
| Там не знають казок, що я читав тобі напам'ять, |
| Там допоможуть тільки якщо почують: «Я тобі знадоблюся». |
| Будують там будинки в десять тисяч сімей, |
| Десять тисяч різних залізних дверей, |
| Ніби всюди лютує мор, |
| І заразна сама розмова. |
| Усі приховують поклади мрій та надій, |
| Але все запліснявіє у стоячій воді. |
| Душу виливають, зовсім постарівши, |
| Зграї голубів у дворі. |
| Знай, що одного разу прийде час, |
| Ти відчуєш, наскільки сьогодні я не мав рації. |
| Після стількох безпробудно зачинених дверей поспіль |
| На твій стукіт ще одну таку ж просто відчинять. |
| З кимось разюче не таким. |
| Настановам моїм та своєму досвіду всупереч, |
| Коли на ніч відгримлять засуви біля кожних дверей, |
| Ви сядете поговорити. |
| Заспівай нам, птах-світло, |
| Ми не співаємо один одному пісень, |
| Ось уже ціле століття |
| По містах та селах |
| Мовчать. |
| Заспівай про початок почав, |
| Заспівай, про що співали ми до війни, |
| Співали ми до війни, |
| Заспівай, що ми тут співали до тиші. |