Переклад тексту пісні Spirit Photography - Kayo Dot

Spirit Photography (оригінал)

The fragile photograph cracked and tortured—
Forgotten in its box in the attic amidst
A ponderous flood of memories
The broken lines on her face, the years that have shuffled on
And on through disgust and turmoil
Spiders on the lips of its slow attrition
Knives through eyes that have long since faded
I remember this house like a half-forgotten song
A name on the tip of the tongue
A scar on the tip of the soul
I listen to this demon as it crawls across the floor
Drags itself across the boards and watches me
Lifting up a voice that sounds like witches burning
Scratching along the floorboards with a body gaunt and shattered
I burned them all in effigy
But must have forgotten about
This box covered in dust under the careful watch of dread
Ghouls awash in the tattered finery of
Hapless pain
And withered in the trance Despair
Disguised as agony
Conjure forth the monster sleeping long in stony silence
Roil the waves and rouse their denizen
From an æon of splendid sleep left mercifully undisturbed
Many arms about me, many
Pulling me into the shape and shadow of oblivion
Pulling me apart and gnawing without end
And tell me:
If the eyes of the dead are forced open—
Even for a second—
And the eyes of the dead are allowed to speak
What is the hell they betray, and
What is the nightmare unsealed?
What has this fragment of Reason
To do with the oceans of age?

Spirit Photography (переклад)

Крихка фотографія тріснула й замучена—
Забутий у своїй коробці на горищі посеред
Важкий потік спогадів
Розірвані лінії на її обличчі, роки, що минають
І далі крізь огиду та сум’яття
Павуки на устах його повільного виснаження
Ножі очима, які давно вицвіли
Я згадую цей дім, як напівзабуту пісню
Ім’я на кінчику язика
Шрам на кінчику душі
Я слухаю цього демона, як він повзе по підлозі
Тягнеться по дошках і спостерігає за мною
Підвищити голос, схожий на відьми, що горять
Дряпає по дошках підлоги з похмурим і розбитим тілом
Я спалив їх усіх у опуда
Але, мабуть, забув
Ця коробка вкрита пилом під пильним наглядом страху
Упири потопають у потертій шати
Нещасний біль
І засохнув у трансі Відчай
Замаскований під агонію
Викликайте монстра, який довго спить у кам’яній тиші
Розгорніть хвилі й розбудіть їхнього мешканця
З еону чудового сну, милосердно залишеного непорушним
Багато рук про мене, багато
Втягує мене в форму і тінь забуття
Розриваючи мене і без кінця гризти
І скажи мені:
Якщо очі померлого вимушено відкрити –
Навіть на секунду—
І очам мертвих дозволено говорити
Якого біса вони зраджують, і
Що таке кошмар розкритий?
Що має цей фрагмент Розуму
Що робити з океанами віку?