Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Spirit Photography, виконавця - Kayo Dot. Пісня з альбому Coffins on Io, у жанрі Прогрессив-метал
Дата випуску: 13.10.2014
Лейбл звукозапису: The Flenser
Мова пісні: Англійська
Spirit Photography(оригінал) |
The fragile photograph cracked and tortured— |
Forgotten in its box in the attic amidst |
A ponderous flood of memories |
The broken lines on her face, the years that have shuffled on |
And on through disgust and turmoil |
Spiders on the lips of its slow attrition |
Knives through eyes that have long since faded |
I remember this house like a half-forgotten song |
A name on the tip of the tongue |
A scar on the tip of the soul |
I listen to this demon as it crawls across the floor |
Drags itself across the boards and watches me |
Lifting up a voice that sounds like witches burning |
Scratching along the floorboards with a body gaunt and shattered |
I burned them all in effigy |
But must have forgotten about |
This box covered in dust under the careful watch of dread |
Ghouls awash in the tattered finery of |
Hapless pain |
And withered in the trance Despair |
Disguised as agony |
Conjure forth the monster sleeping long in stony silence |
Roil the waves and rouse their denizen |
From an æon of splendid sleep left mercifully undisturbed |
Many arms about me, many |
Pulling me into the shape and shadow of oblivion |
Pulling me apart and gnawing without end |
And tell me: |
If the eyes of the dead are forced open— |
Even for a second— |
And the eyes of the dead are allowed to speak |
What is the hell they betray, and |
What is the nightmare unsealed? |
What has this fragment of Reason |
To do with the oceans of age? |
(переклад) |
Крихка фотографія тріснула й замучена— |
Забутий у своїй коробці на горищі посеред |
Важкий потік спогадів |
Розірвані лінії на її обличчі, роки, що минають |
І далі крізь огиду та сум’яття |
Павуки на устах його повільного виснаження |
Ножі очима, які давно вицвіли |
Я згадую цей дім, як напівзабуту пісню |
Ім’я на кінчику язика |
Шрам на кінчику душі |
Я слухаю цього демона, як він повзе по підлозі |
Тягнеться по дошках і спостерігає за мною |
Підвищити голос, схожий на відьми, що горять |
Дряпає по дошках підлоги з похмурим і розбитим тілом |
Я спалив їх усіх у опуда |
Але, мабуть, забув |
Ця коробка вкрита пилом під пильним наглядом страху |
Упири потопають у потертій шати |
Нещасний біль |
І засохнув у трансі Відчай |
Замаскований під агонію |
Викликайте монстра, який довго спить у кам’яній тиші |
Розгорніть хвилі й розбудіть їхнього мешканця |
З еону чудового сну, милосердно залишеного непорушним |
Багато рук про мене, багато |
Втягує мене в форму і тінь забуття |
Розриваючи мене і без кінця гризти |
І скажи мені: |
Якщо очі померлого вимушено відкрити – |
Навіть на секунду— |
І очам мертвих дозволено говорити |
Якого біса вони зраджують, і |
Що таке кошмар розкритий? |
Що має цей фрагмент Розуму |
Що робити з океанами віку? |