Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Из 90-х , виконавця - Карандаш. Пісня з альбому Бедные тоже смеются, у жанрі Русский рэпМова пісні: Російська мова
Из 90-х(оригінал) |
| Я представитель девяностых, в том возрасте, |
| Когда живот перестает быть плоским, |
| Когда не можешь без причины улыбнуться просто, |
| Ведь уже столько своих в доску под землёй и в досках, |
| Глотая воздух, я уже начал думать, |
| Мы не из стали, нет, из нас не сделать струны. |
| Потерянные где-то на сим-картах телефоны, |
| Друзья, со временем перешедшие в знакомых. |
| У тебя ведь есть кто-то любимый… |
| Уверен, ты хоть раз садился и писал стихи. |
| Уверен, не жалел о глупостях в имя страсти, |
| Все мы, когда-то прыгаем в фонтан в поисках счастья. |
| Тратим последнее на букет роскошный, |
| Лучше остаться без еды, чем остаться в прошлом, |
| Я знаю, что от жизни каждый берёт то, что хочет, |
| И я возьму, пожалуй, у неё эти строчки. |
| Белыми листами, неровным почерком пишет время нашу память, |
| И в этом почерке надо разобрать однажды, |
| Стал ты старше и мудрее или просто старше… |
| Белыми листами, неровным почерком пишет время нашу память, |
| И в этом почерке надо разобрать однажды, |
| Стал ты старше и мудрее или просто старше… |
| Отец помнит, мама любит, |
| Тусовки — зло, деньги — мусор, люди … люди … |
| Счастье есть, наверное, пока не думал, |
| Может с одной из песен я его просто отправил в урну. |
| Хочу, чтобы мой сын был в силе, |
| Ставить точки там, где я ставил запятые. |
| Если любовь — сигарета, я уже выкурил пачку… |
| Мне желали добра, но никогда удачи. |
| Погибнуть молодым, как в семидесятых |
| Уже не выйдет, врядли, я не ширяюсь ядом. |
| Даже отмазан от военкомата… |
| Твои уши выбрали совсем не правильного музыканта. |
| Ведь мои пальцы никогда не знали клавиш, |
| Я далеко не пианист, ты сам об этом знаешь, |
| Но если б я умел играть, сыграл бы что-то вроде |
| Этой вот грустной мелодии. |
| Белыми листами, неровным почерком пишет время нашу память, |
| И в этом почерке надо разобрать однажды, |
| Стал ты старше и мудрее или просто старше… |
| Белыми листами, неровным почерком пишет время нашу память, |
| И в этом почерке надо разобрать однажды, |
| Стал ты старше и мудрее или просто старше… |
| Белыми листами, неровным почерком пишет время нашу память, |
| И в этом почерке надо разобрать однажды, |
| Стал ты старше и мудрее или просто старше… |
| Белыми листами, неровным почерком пишет время нашу память, |
| И в этом почерке надо разобрать однажды, |
| Стал ты старше и мудрее или просто старше… |
| (переклад) |
| Я представник дев'яностих, у тому віці, |
| Коли живіт перестає бути плоским, |
| Коли не можеш без причини посміхнутися просто, |
| Адже вже стільки своїх у дошці під землею і в дошках, |
| Ковтаючи повітря, я вже почав думати, |
| Ми не з сталі, ні, з нас не зробити струни. |
| Втрачені десь на сим-картах телефони, |
| Друзі, які з часом перейшли в знайомих. |
| Адже в тебе є хтось коханий… |
| Упевнений, ти хоч раз сідав і писав вірші. |
| Упевнений, не шкодував про безглуздя в ім'я пристрасті, |
| Всі ми, колись стрибаємо у фонтан у пошуках щастя. |
| Витрачаємо останнє на букет розкішний, |
| Краще залишитися без їжі, ніж залишитися в минулому, |
| Я знаю, що від життя кожен бере те, що хоче, |
| І я візьму, мабуть, у неї ці рядки. |
| Білими листами, нерівним почерком пише час нашу пам'ять, |
| І в цьому почерку треба розібрати одного разу, |
| Став ти старшим і мудрішим або просто старшим… |
| Білими листами, нерівним почерком пише час нашу пам'ять, |
| І в цьому почерку треба розібрати одного разу, |
| Став ти старшим і мудрішим або просто старшим… |
| Батько пам'ятає, мама любить, |
| Тусовки - зло, гроші - сміття, люди ... люди ... |
| Щастя є, мабуть, поки не думав, |
| Може з однієї з пісень я його просто відправив у урну. |
| Хочу, щоб мій син був у силі, |
| Ставити крапки там, де я ставив коми. |
| Якщо кохання — сигарета, я вже викурив пачку… |
| Мені бажали добра, але ніколи удачі. |
| Загинути молодим, як у сімдесятих |
| Вже не вийде, навряд, я не ширюся отрутою. |
| Навіть відмазаний від військкомату… |
| Твої вуха обрали зовсім неправильного музиканта. |
| Адже мої пальці ніколи не знали клавіш, |
| Я далеко не піаніст, ти сам про це знаєш, |
| Але якщо б я умів грати, зіграв би щось на зразок |
| Цієї ось сумної мелодії. |
| Білими листами, нерівним почерком пише час нашу пам'ять, |
| І в цьому почерку треба розібрати одного разу, |
| Став ти старшим і мудрішим або просто старшим… |
| Білими листами, нерівним почерком пише час нашу пам'ять, |
| І в цьому почерку треба розібрати одного разу, |
| Став ти старшим і мудрішим або просто старшим… |
| Білими листами, нерівним почерком пише час нашу пам'ять, |
| І в цьому почерку треба розібрати одного разу, |
| Став ти старшим і мудрішим або просто старшим… |
| Білими листами, нерівним почерком пише час нашу пам'ять, |
| І в цьому почерку треба розібрати одного разу, |
| Став ти старшим і мудрішим або просто старшим… |