| Ззаду тихо. |
| Коли ви клацнете цим перемикачем, ваше небо зруйнується.
|
| Не моє бо
|
| Здається, ви не можете позбутися туману, як ми. |
| Тримайте свої нутрощі добре укомплектованими
|
| нас
|
| Я бачив, де з’являються лінії на каменях. |
| Вологі сліди в гарячому білому пилу
|
| Вони лебеді скинули мій розум на сотню. |
| Пам’ять розчинилася в мому бозі, як кишки
|
| Я туся з п’яницями, вандалами та немовлятами. |
| Крижані упири, з
|
| гангренозні пальці
|
| Скручування від’ємних кінцівок на підлозі, мозок незабаром продадуть як на повну руку
|
| потрохи
|
| У вухах усе ще дзвенить від криків дикої театральної господині
|
| Тож на першій сторінці сьогоднішнього вечора з’являється повномасштабне розплавлення, відображене на знімках
|
| Це був показник минулого року, переможець цього тижня, скам’янілість наступного року
|
| Я сидів і дивувався, хто орендував місце у твоєму черепі як запущену вулицю
|
| бордель?
|
| Розум пригнічує. |
| Залишки вісімнадцятої пляшки. |
| Остання крапелька шипнула на мому язику
|
| Я викрався, обсмажив землю в гарячому жирі й покотився назад на ядерну зиму
|
| в один
|
| Жмуритися на сонце. |
| Зміїний хвіст у моїх пальцях і пальцях. |
| Слинки опівдні
|
| Густе сире повітря, яке принесло пильно-зубчасті клопи, які хлюпали на його мозок
|
| кашка ложкою
|
| Напий наших вершників. |
| Закатані п’ятірки. |
| Сядьте всередині, обгорнувшись потом, поверніться і посмоктуйте
|
| азотистий
|
| Ви ніколи не побачите статуї на нашому подобі, вирізаної на скелі, що гріється в
|
| мовчання
|
| Так Так.
|
| Смерть мала найдивніший ідентифікатор обличчя, який бачив за останній час
|
| Ніби йому давненько не снилося
|
| Вітаючи гостей криком і посмішкою
|
| Укушена блохою дитина вивергає літри жовчі
|
| Я зайшов… Функція прохолодної води
|
| Функція прохолодної води… Я не залишаюся тут
|
| Теж не ходить
|
| Ще трохи спати. |
| Ще трохи текіли |