| Ззаду тихо. | 
| Коли ви клацнете цим перемикачем, ваше небо зруйнується. | 
| Не моє бо | 
| Здається, ви не можете позбутися туману, як ми. | 
| Тримайте свої нутрощі добре укомплектованими | 
| нас | 
| Я бачив, де з’являються лінії на каменях. | 
| Вологі сліди в гарячому білому пилу | 
| Вони лебеді скинули мій розум на сотню. | 
| Пам’ять розчинилася в мому бозі, як кишки | 
| Я туся з п’яницями, вандалами та немовлятами. | 
| Крижані упири, з | 
| гангренозні пальці | 
| Скручування від’ємних кінцівок на підлозі, мозок незабаром продадуть як на повну руку | 
| потрохи | 
| У вухах усе ще дзвенить від криків дикої театральної господині | 
| Тож на першій сторінці сьогоднішнього вечора з’являється повномасштабне розплавлення, відображене на знімках | 
| Це був показник минулого року, переможець цього тижня, скам’янілість наступного року | 
| Я сидів і дивувався, хто орендував місце у твоєму черепі як запущену вулицю | 
| бордель? | 
| Розум пригнічує. | 
| Залишки вісімнадцятої пляшки. | 
| Остання крапелька шипнула на мому язику | 
| Я викрався, обсмажив землю в гарячому жирі й покотився назад на ядерну зиму | 
| в один | 
| Жмуритися на сонце. | 
| Зміїний хвіст у моїх пальцях і пальцях. | 
| Слинки опівдні | 
| Густе сире повітря, яке принесло пильно-зубчасті клопи, які хлюпали на його мозок | 
| кашка ложкою | 
| Напий наших вершників. | 
| Закатані п’ятірки. | 
| Сядьте всередині, обгорнувшись потом, поверніться і посмоктуйте | 
| азотистий | 
| Ви ніколи не побачите статуї на нашому подобі, вирізаної на скелі, що гріється в | 
| мовчання | 
| Так Так. | 
| Смерть мала найдивніший ідентифікатор обличчя, який бачив за останній час | 
| Ніби йому давненько не снилося | 
| Вітаючи гостей криком і посмішкою | 
| Укушена блохою дитина вивергає літри жовчі | 
| Я зайшов… Функція прохолодної води | 
| Функція прохолодної води… Я не залишаюся тут | 
| Теж не ходить | 
| Ще трохи спати. | 
| Ще трохи текіли |