| Тільки ми знаємо тихі дороги й вільні торгові центри
|
| Або прохолода досконалої темряви за межами розгалуження
|
| Лише ми чули, як барабани б’ють на стадіоні
|
| І будували наші істини, як пожежі
|
| У землі обітованій, звідки ми родом
|
| І коли ти зараз дивишся мені в очі
|
| Чи бачите ви хлопця, який лаявся на кожному дюймі вас
|
| Наше світло ніколи б не померло
|
| У мені — хоробрість
|
| Все ще чіпляється за мій одяг
|
| Як дим від вогню, який знаємо лише ми
|
| Тільки ми знаємо, як добре звучать записи вашого тата
|
| Або наскільки відстань від вікна на землю
|
| Тільки ми відчуваємо запах дощу перед тим, як він прийде
|
| І думайте в першу чергу один про одного
|
| Щоразу, коли ми палаємо любов’ю
|
| Коли я дивлюсь зараз у твої очі
|
| Я досі бачу те, що зробило нас левами
|
| Те, що зробило нас вільними
|
| І хоробрість всередині вас
|
| Все ще чіпляється за ваш одяг
|
| Як дим від вогню, який знаємо лише ми
|
| Як дим, як дим, як дим
|
| Як дим, як дим, як дим від вогню, який знаємо лише ми
|
| І думайте в першу чергу один про одного
|
| Щоразу, коли ми палаємо любов’ю
|
| І коли ти зараз дивишся мені в очі
|
| Чи бачите ви хлопця, який лаявся на кожному дюймі вас
|
| Наше світло ніколи б не померло
|
| У мені — хоробрість
|
| Все ще чіпляється за мої кістки
|
| Як дим від вогню, який знаємо лише ми
|
| Як дим від вогню, який знаємо лише ми
|
| Як дим від вогню, який знаємо лише ми |