| Я спокійно йшов по життя і забрів у дешевий магаз
|
| Зайшовши, як останній рік, спокійно йшов повз кас
|
| Хотів дізнатися у консультантів, де мені потрібний продукт,
|
| Але раптом згадав приказку, ті, хто шукають знайдуть
|
| І підняв вище погляд, бачу кудись стрілки ведуть
|
| У бік ту, до порожніх прилавків, я на нервах іду
|
| Я не підписувався з вами грати в цю гру,
|
| Але бачу список, де написана кожна дрібна недуга
|
| Він випав з рук. |
| Присів і у вітрині внизу
|
| Я придивившись, побачив мій кожен вирваний зуб
|
| Кожен витрачений нерв, по днях розписано тут
|
| На касі чекає петля, якщо по всьому списку пройду
|
| Це відділ товарів побуту, повсякденних приблуд
|
| Просік я і в відділ їжі для роздумів бігу
|
| Червоні цінники рясніють, пропозиції тягнуть
|
| Стільки всього хіба було на моєму блідому віці?
|
| Серед гама, шуму реклами, яскравих вивісок, листків
|
| Серед м'яса, шкір і сала, серед вирізок кишків
|
| Я блукав і що давала доля я бачив як блеф
|
| І блукати тепер залишилося в супермаркеті проблем
|
| Кожен прилавок у цьому відділі мною пронизаний
|
| Вітрини тих, кого образив, сльози в каністрах
|
| Сів на коліни, до стелажу, який прям низько
|
| Побачив там усмішки тих, кого вважав близьким,
|
| А там високо, під стелею, совісті куточок
|
| Приказка чи чо там, щоб ніхто не волок
|
| Адже вона там високо, так да з хай, так високо
|
| І вона правда бачила мій кожен зріст, як перелом
|
| В інших прольотах мої прольоти
|
| Там цілий світ докорів, серце болить легкою
|
| У руслах інших малеха living la vida loca
|
| І ми сидимо і ждемо, твою матір, як Ігорьок
|
| Мабуть приберіг, хтось для шику і панта
|
| Цілий відділ дезодорантів, що пшикають потім
|
| Куди зайдеш ти тут, не попереджають заздалегідь
|
| Я не помітив, вивіски відділу моїх старань |