Переклад тексту пісні Всё по-старому - ГРОТ

Всё по-старому (оригінал)

Там если брюхом сядешь — не вытянуть четверым
Бомбила медленно с матами правит во дворы
Из этих дверей я в первый раз выпорхнул в мир
Мой космодром, хранилище нежилых квартир
Вспомнить, сухими пальцами гасить свечу
Я так не хочу и останусь, переночую
Пересмотрю все, что видел ночами в окне
Чужие кухни, свет в застойной пелене
В эту минуту мне город действительно дорог
Созвездие сине-зеленых огней и конфорок
Людям не спится, точно озябшие птицы,
Но газ не согревает, только эмаль коптится
И вроде все понимают — что-то не правильно
Только никак не отпускает родная окраина
Количество схаваных бедствий, как показатель силы
Откуда в менталитете эта примесь терпилы?
Припев:
Микрорайон как старый учебник
Листая пальцы в кровь исшоркал
Вытянул все, что было лечебным
Остались только рисунки на корках
Наши же лица в руинах школ,
А я глаза отвожу виновато
И им не важно, куда я ушел
Им важно, что я ушел куда-то
Сегодня не было крика, что рвется в форточку с улиц
Да и кто сунется?
Ретивые ветра лишь дули
На восемь старых дворов четыре фонаря
В сумерках, скрипнув железом, лишь они одни говорят
Как осень принесла нам смерть на первом листе
Одиннадцать лет назад, как маленький мир опустел
Верно как хранят забытое ржавые двери
И как мы срывались отсюда быстрей, на дальний берег
Район засыпан снегами, дождями дикими мытый
Разбитые мечты ждут своих хозяев под плитами
Окна жадно встречают каждого незнакомца
И все здесь верит, что тот, кто отпущен — вернется
Серый снег проседает где-то в начале марта
Протоптанный по слякоти от хаты до ломбарда
Лишь вечерами вдалеке мимо мелькают фары
По знаку здесь тупик.
Здесь все по-старому
Припев:
Микрорайон как старый учебник
Листая пальцы в кровь исшоркал
Вытянул все, что было лечебным
Остались только рисунки на корках
Наши же лица в руинах школ,
А я глаза отвожу виновато
И им не важно, куда я ушел
Им важно, что я ушел куда-то

Всё по-старому (переклад)

Там якщо черевом сядеш — не витягнути чотирьом
Бомбіла повільно з матами править у двори
З цих дверей я вперше випорхнув у світ
Мій космодром, сховище нежитлових квартир
Згадати, сухими пальцями гасити свічку
Я так не хочу і залишуся, переночу
Перегляну все, що бачив ночами у вікні
Чужі кухні, світло в застійній пелені
Цієї хвилини мені місто дійсно дороге
Сузір'я синьо-зелених вогнів та конфорок
Людям не спиться, ніби змерзлі птахи,
Але газ не зігріває, тільки емаль коптить
І начебто всі розуміють — щось не правильно
Тільки ніяк не відпускає рідна околиця
Кількість потаємних лих, як показник сили
Звідки в менталітеті ця домішка терпила?
Приспів:
Мікрорайон як старий підручник
Листа пальці в кров вишоркав
Витяг все, що було лікувальним
Залишилися лише малюнки на кірках
Наші ж особи в руїнах шкіл,
А я очі відводжу винно
І ним не важливо, куди я пішов
Їм важливо, що я пішов кудись
Сьогодні не було крику, що рветься в кватирку з вулиць
Так і хто поткнеться?
Ретиві вітри лише дули
На вісім старих дворів чотири ліхтарі
У сутінках, рипнувши залізом, лише вони одні кажуть
Як осінь принесла нам смерть на першому листі
Одинадцять років тому, як маленький світ спорожнів
Правильно як зберігають забуті іржаві двері
І як ми зривалися звідси швидше, на далекий берег
Район засипаний снігами, дощами дикими.
Розбиті мрії чекають на своїх господарів під плитами
Вікна жадібно зустрічають кожного незнайомця
І все тут вірить, що той, хто відпущений — повернеться
Сірий сніг просідає десь на початку березня
Протоптаний по сльоті від хати до ломбарду
Лише вечорами далеко мимо миготять фари
По знаку тут глухий кут.
Тут все по-старому
Приспів:
Мікрорайон як старий підручник
Листа пальці в кров вишоркав
Витяг все, що було лікувальним
Залишилися лише малюнки на кірках
Наші ж особи в руїнах шкіл,
А я очі відводжу винно
І ним не важливо, куди я пішов
Їм важливо, що я пішов кудись