Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сбыться, виконавця - ГРОТ. Пісня з альбому О пути по встречной, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 14.10.2011
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Respect Production
Мова пісні: Російська мова
Сбыться(оригінал) |
Припев: |
Ты как далекая мечта первопредков |
Рот сыну сжал в тумане времен едком |
Сколько раз отчизной был на смерть призван? |
Дабы пулями перековать тебя сызнова |
Следы подъездных из мрака забытых сражений |
Ты как результат, ты как продолжение |
Разбитый тротуар в путь обращается млечный |
Сбыться и вступить в сияющую вечность |
Против голоса пустота в сто гектар |
Это в глубинах бронированной груди полыхает пожар |
На сладкое давно не тянет зловонью пределы |
Рвется через ароматизаторы: Мы в беде |
Порода дрогнула. |
Эхом по долине ужас |
Росича повело с пережора и мордой в лужу |
Немощно тонет на суше, сосет грязь со дна |
Вокруг танцы и скидки — жизнь всего одна |
Самую дикую мразь, какую не назови |
Держали на руках родители лучась от любви |
Над колыбелью в образах разливалась мечта |
Гордое судно вгрызается в шторм, шлифует борта |
Россия видит защиту в слепых и тощих |
Взрывает белезной клаберов яблоневые рощи |
Души предков, в вечной надежде кружат птицы |
Всем для кого я мечта я обещаю сбыться |
Припев: |
Ты как далекая мечта первопредков |
Рот сыну сжал в тумане времен едком |
Сколько раз отчизной был на смерть призван? |
Дабы пулями перековать тебя сызнова |
Следы подъездных из мрака забытых сражений |
Ты как результат, ты как продолжение |
Разбитый тротуар в путь обращается млечный |
Сбыться и вступить в сияющую вечность… |
Мы вошли в тела младенцев в ветреный мраморный вечер |
Взяли чистые книги и имена человечьи |
Узри создатель обещали что теперь не потухнет |
Спокойствие воинов и стертые путников ступни |
Проснувшиеся при жизни и нас здесь уже армия |
Огонь … не убьет, но из сердца сделает камень, |
А если умереть то на земле своей под пенье птичье |
И двинуться дальше, по небу в новом обличии |
Метель терзала, пусть, тело сильней день ко дню |
Мы благодарные ей ведь кожа обернулась в броню |
Спасибо черный ветер добра и зла слияние |
Ведь только в полной темноте мы смогли стать сияньем |
Только в опасности, дыханье хищников услышав |
Мы смогли им противостоять в борьбе и тем стать выше |
Спасибо за холодный дожник и грозой местами |
Земля умоется, из семени мы станем цветами |
(переклад) |
Приспів: |
Ти, як далека мрія першопредків |
Рот синові стиснув у тумані часів їдком |
Скільки разів вітчизною був на смерть покликаний? |
Щоб кулями перекувати тебе знову |
Сліди під'їзних із темряви забутих битв |
Ти як результат, ти як продовження |
Розбитий тротуар у шлях звертається чумацький |
Здійснитися і вступити в сяючу вічність |
Проти голосу порожнеча в сто гектарів |
Це в глибинах броньованих грудей палає пожежа |
На солодке давно не тягне смердю межі |
Рветься через ароматизатори: Ми в біді |
Порода здригнулася. |
Ехом по долині жах |
Росича повело з пережера і мордою в калюжу |
Неміче тоне на суші, смокче бруд з дна |
Навколо танці і знижки — життя лише одне |
Найдикішу мерзоту, яку не назви |
Тримали на руках батьки лучась від любові |
Над колискою в образах розливалася мрія |
Горде судно вгризається в шторм, шліфує борти |
Росія бачить захист у сліпих і худих |
Вибухає білий клаберів яблуневі гаї |
Душі предків, у вічній надії кружляють птахи |
Усім для кого я мрія я обіцяю здійснитися |
Приспів: |
Ти, як далека мрія першопредків |
Рот синові стиснув у тумані часів їдком |
Скільки разів вітчизною був на смерть покликаний? |
Щоб кулями перекувати тебе знову |
Сліди під'їзних із темряви забутих битв |
Ти як результат, ти як продовження |
Розбитий тротуар у шлях звертається чумацький |
Здійснитися і вступити в сяючу вічність… |
Ми увійшли до тіла немовлят у вітряний мармуровий вечір |
Взяли чисті книги та імена людські |
Узрі творець обіцяли що тепер не погасне |
Спокій воїнів і стерті мандрівників ступні |
Прокинуті за життя і нас тут уже армія |
Вогонь ... не вб'є, але з серця зробить камінь, |
А якщо померти то на землі своїй під спів пташиний |
І рушити далі, по небу в новому вигляді |
Метель терзала, нехай, тіло сильніше за день до дня |
Ми вдячні їй адже шкіра обернулася в броню |
Спасибі чорний вітер добра і зла злиття |
Адже тільки в повній темряві ми змогли стати сяйвом |
Тільки в небезпеці, дихання хижаків почувши |
Ми змогли їм протистояти в боротьбі і тим стати вище |
Дякую за холодний дожник і грозою місцями |
Земля вмиється, з насіння ми станемо квітами |