| — Так погоди, не кипиш, доведемо до гаю
 | 
| Блять, бий у голову, чуєш мукає ще
 | 
| Ну, футболіст, бля, ну і де твій розмах?
 | 
| Пізді до хруста — правда вся в ногах
 | 
| —Так, що ти, нахуй, не від'їдеш досі, га?
 | 
| — Швидше, там сука його, верещить на весь двір
 | 
| — Ну че, давай скрізь дивися вже, не си
 | 
| — Так нихуя, коротше, сорокет, сука, і годинник
 | 
| Мама мене, юного, виховувала батогом
 | 
| Брат не спав, а я гуляв із розбитим еблом
 | 
| Тихі ті, селищні вечори
 | 
| Втопчуть мене сині, а я валяюся до ранку
 | 
| І на світанку штовхав міхур, додому брел
 | 
| На сигареті кров, спирався про часток
 | 
| Он у дворі хлопець, тиняється без діла
 | 
| Ану підійди, блядина, якраз накипіло!
 | 
| Молимося за молодого з біса за плечем
 | 
| Лють відпустить нехай і буде прощений
 | 
| Молимося за світло серед густої темряви
 | 
| Так не потягнеться кров лити твоя рука
 | 
| Молимося тихіше, вночі напівпошепки
 | 
| Поки ніж шалений тішиться з животом,
 | 
| А до півдня вже рать збираємо словом
 | 
| І нехай молиться той, за ким ідемо
 | 
| — Хтось із Грота!
 | 
| — Тихо!
 | 
| —Так, ні, не почують відгуки
 | 
| Збивай з ніг її, хуяр і піднімай під руки
 | 
| Кидай у машину
 | 
| —Рунули за гаражі
 | 
| Кинемо пару палиць зараз, та покладемо її під ножі
 | 
| — Нас не знайдуть і вдень з вогнем
 | 
| Вона вже не дихає, ебі її, поки ебем
 | 
| Вранці її знайдуть, згасимося до ранку
 | 
| Нижня білизна, криваві мережива
 | 
| — Так і якого хуя, з яких це капризів
 | 
| Гондон у рясі вчить мене з телевізора
 | 
| Різати мені або пробачити ту чи іншу гніду
 | 
| Чи був ти, батечку, на ломах, коли немає вибору?
 | 
| Коли зрада тисне, поціки рухають із клубу
 | 
| Коли лежиш, скиглиш, просиш залишити зуби
 | 
| За тобою йти, батьку, справа гине
 | 
| Так і на Хитром полтос дають за Біблію
 | 
| Молимося за молодого з біса за плечем
 | 
| Лють відпустить нехай і буде прощений
 | 
| Молимося за світло серед густої темряви
 | 
| Так не потягнеться кров лити твоя рука
 | 
| Молимося тихіше, вночі напівпошепки
 | 
| Поки ніж шалений тішиться з животом,
 | 
| А до півдня вже рать збираємо словом
 | 
| І нехай молиться той, за ким ідемо
 | 
| — Хтось із Грота! |